Гарбуз. Містить багато бета-каротину та інших каротиноїдів, мідь, залізо, калій. Коли виникають набряки в разі нефропатії, є хронічний пієлонефрит, сечокам’яна хвороба, холецистит, анемія, треба пити по 60-200 мл соку 3 рази на день. Допомагає також від остеохондрозу, подагри, артриту, ревматизму, атеросклерозу, заспокоює нервову систему.
Грейпфрут. Запобігає атеросклерозу, ожирінню. Ним категорично не можна запивати ліки чи пити до або після вживання ліків, оскільки сік порушує їх засвоєння і дію.
Груша. Сік показаний в разі нефропатії, виводить уратні камені з нирок, заспокоює нервову систему, лікує серце; має жовчогінну, сечогінну і жарознижувальну дію. Містить багато цукрів!
Журавлина. Сироп, сік, екстракт, морс, компот застосовують у випадку анемії, вторинної анемії; взимку ― як джерело вітаміну С.
Капуста. Сік в разі гастриту зі зниженою кислотністю, холециститу, виразки, ерозії травного тракту, атеросклерозу слід приймати по 50-100 мл за 20 хв. до їди. Містить речовину, що загоює слизову оболонку; може зменшити запалення та інші симптоми в разі хвороби Крони, синдрому подразненого кишківника, виразкового коліту; не зайвий при закрепах. Сприяє розвитку здорового мікробіому. Містить протизапальні речовини, тому показаний у випадку будь-яких запальних захворювань, від артриту до бронхіту. Заспокоює кашель, сприяє відходженню мокротиння.
Сік досить солодкий і доволі смачний, хоча смак може сильно відрізнятись у різних сортів капусти. Містить багато різних біологічно активних речовин, тому його можна радити всім як оздоровчий напій. Добре поєднується з селеровим, морквяним, яблучним, імбирним соками.
Кавун. Свіжий кавун, сік радять включати в раціон у випадку пізнього токсикозу (набряково-нефротичні форми), кардіоваскулярної патології, запальних захворювань нирок і сечовивідних шляхів, сечокам’яної хвороби, атонії кишківника, анемії.
Картопля. Сік п’ють по 1-2 ст. л. (поступово доводячи дозу до 0,75 склянки) за 30 хв. до їди 3 рази на день в разі гіперацидного гастриту. Курс лікування 4-5 тижнів. Корисний і в разі високого тиску, цукрового діабету, головного болю, нефропатії, захворювання нирок і серцево-судинної системи, дисбактеріозу, спастичних закрепів.
Лимон. У 100 г свіжого соку міститься40% денної норми вітаміну С (хоча за контакту з повітрямвін швидко окислюється); потроху вітамінів групи В (1-2% денної норми), 7-9 г вуглеводів на 100 г, з них цукрів лише 2-3 г, до 8 г лимонної кислоти. Ароматсокунадаютьтерпенові сполуки.
Сік зміцнює імунну систему, слугує профілактичним і лікувальним засобом від гіповітамінозу, астенії, ревматизму, порушення мінерального обміну.
Лимонний сік використовують для приготування лимонаду і коктейлів — смакує зі м’ятою, імбиром, сіллю, шафраном, кмином. Можна додавати потроху до питної води. Традиційний у Великобританії та Австралії «каламутний лимонад» готують з лимонів, фініків і меду — в гарячому вигляді його п’ють, коли закладений ніс та болить горло.
Лимоном набагато корисніше, ніж оцтом, заправляти салати й інші страви, особливо тим, хто страждає на гастрит, езофагіт, диспепсію, печію. Попри кислий смак, лимон сприяє олужненню організму.Сік,змішаний з теплою водою,стимулює травлення, регулює кишковий транзит,поліпшує обмін речовин, допомагає вивести токсини з печінки, зменшує біль у м’язах, суглобах і зубах, допомагає запобігти гінгівіту.
Лохина. Сік, варення, компоти — полівітамінні засоби; в разі застуди корисні як жарознижувальні, протизапальні, зміцнювальні.
Мандарин. Є джерелом вітамінів (захищає від цинги), покращує імунітет, обмінні процеси в організмі, підвищує апетит. Сік, у якому багато органічних кислот, чудово тамує спрагу — його можна давати хворим з високою температурою.
