4 місце серед всіх харчових продуктів за кількістю споживання. За 8000 років виведено понад 4000 сортів! Вона годувала і рятувала від недоїдання, голодної смерті, цинги населення цілих країн. З одного боку — буденна їжа, з іншого — універсальний, дуже смачний, поживний, корисний і навіть лікувальний овоч. І це все — про картоплю, картопельку, бараболечку...
Парадоксально, але картоплю відносять до низькокалорійних продуктів. Вона калорійніша за овочі, але менш калорійна, ніж інші гарніри. У ХVIII-ХІХ ст. Франція та більшість країн північної і центральної Європи жили на картоплі 5-6 місяців на рік, і це не призводило до ожиріння чи діабету.
Калорійність.100 г вареної в мундирі картоплі — це 70-75 ккал, як і 100 г кукурудзяної каші. А 100 г пшеничного борошна чи гречки дають 330 ккал, хліба 270, макаронів і рису 135. Тобто, макарони і рис вдвічі калорійніші за картоплю, а гречка і хліб — у 4-5 разів! Її рекомендують як частину дієти для схуднення, адже вона виконує об'ємну і поживну функцію, тобто наповнює травну систему і дає достатньо енергії з вуглеводів, і в той же час містить значно менше сухих речовин і енергії, ніж злаки.
Водночас із меншою кількістю калорій, картопля є добрим продуктом, який забезпечує організм багатьма необхідними речовинами. Якими, подивимось далі.
Білок. В 100 г картоплі є всього 2 г білка, але він має високу біологічну цінність, найвищу з усіх овочів, містить 14 з 20 незамінних амінокислот.
Крохмалю в картоплі є15-20 г на 100 г. Крохмаль є стійкий, який не розкладається нашими ферментами, і нестійкий, який розкладається. Стійкий не підвищує рівень глюкози, не потребує інсуліну, годує нашу мікробіоту. В сирій та вареній, але охолодженій картоплі їхнє співвідношення 1:3. В процесі теплової обробки стійкий крохмаль перетворюється на нестійкий, тому гаряча картопля містить лише нестійкий крохмаль. Але в охолодженій приготованій картоплі нестійкий крохмаль знову стає стійким. Тому картоплю корисніше їсти холодною. Має велике значення і те, як ми готуємо картоплю. Крохмаль, що має непорушену будову крохмальних зерен, які, крім того, заховані під клітковиною бульби, є майже недоступним для дії наших ферментів. Тому ціла чи крупно накраяна картопля дасть нам менше крохмалю, ніж токмачі.
Цукри. В картоплі є глюкоза, фруктоза, цукроза десь по 0,2 г кожної на 100 г картоплі. Тобто, в цілому пів грама цукрів на 100 г картоплі.
Клітковина, в кількості 3 г на 100 г картоплі зі шкіркою, завершує перелік вуглеводів картоплі, і це більше клітковини, ніж містять багато із цільних злаків!
Вітаміни. Бульби містять багато вітаміну С (третина денної норми в 100 г), весь комплекс вітамінів групи В (крім В12), наприклад, вітаміну В6 20% денної норми, каротиноїди (сліди), вітамін Е (сліди) та К. Є в ній навіть фолієва кислота, яка в основному притаманна зеленим частинам рослин. Чого не вистачає? А нічого! В12 не рахуємо, його виробляють винятково бактерії, а вони в рослинах не живуть, тому жодна рослина не містить цей вітамін. Тварини містять вітамін тільки завдяки тому, що в них живуть бактерії, які його виробляють.
На додачу до справжніх вітамінів бульби містять ще й противиразковий фактор U, який раніше відносили до вітамінів, і який гоїть слизову оболонку. Завдяки йому сік з картоплі є добрим засобом проти запалень і виразок у травній системі.
Мінерали. Приблизно 1% сухої речовини бульб це мінерали. Серед них: калій (10% денної норми в 100 г сирої картоплі), фосфор, кальцій, магній, залізо (14% денної норми), сірка, мідь, марганець, кобальт, мідь, йод, селен, натрій.
Кислоти. В картоплі є органічні кислоти кавова, хлорогенова, лимонна, яблучна, щавлева.
Соланін та інші токсичні сполуки. Всі знають, що зелену картоплю не можна їсти через соланін, яким можна отруїтися. Але не всі знають, що механічні ушкодження також сприяють утворенню соланіну, чакоїну та інших отрут. Ці токсини картоплі не розкладаються при нагріванні. Тому вона однаково (не)отруйна: сира чи варена. Не зелену та без шкірки картоплю спокійно можна їсти сирою і приготованою, пити сирий картопляний сік: сучасні сорти містять 3-7 мг соланіну на 100 г, та й той в основному в шкірці.
Дозу соланіну в 200 мг, через яку можуть з'явитися симптоми отруєння, можна отримати, з’ївши 3-7 кг сирої картоплі зі шкіркою. Або лише одну зелену картоплину! Картопля з великою кількістю алкалоїдів є гіркою! Найбільше алкалоїдів є в надземній частина та паростках на бульбах.
Відварювання картоплі зменшує вміст соланіну, але лише тому, що він частково переходить у воду. Тому і вода, в якій варилась картопля, і жир, в якій вона смажилась, містять соланін — все ще отруйний. Лише за температури понад 170-200°С частина алкалоїдів розкладається.
Соланін діє схоже на кортикостероїди, серцеві глікозиди, знижує активність ферменту холінестерази, важливого для нервової системи. Ознаками отруєння тому є головний біль, нудота, блювання, уповільнення реакцій, галюцінації. Вони проявляються через 8-12 годин.
Вчені зараз шукають і розробляють засоби і дози, для того, щоб використати надземну частину картоплі для виготовлення ліків, бо якщо у великих кількостях соланін — отрута, то в малих може бути ліками: він зумовлює стійке зниження артеріального тиску, збільшує амплітуду і зменшує частоту серцевих скорочень, виявляє протизапальну, болетамувальну і протиалергічну дію. Це підтверджується використанням настою квіток картоплі у народній медицині для зниження тиску і збудження дихання.
Запечену несолону картоплю вживають при ниркових і серцево-судинних захворюваннях, хворобах печінки. Картопляну дієту застосовують і для сечогінного ефекту. Крохмаль приймають всередину і в клізмах як обволікаючий засіб при отруєннях для захисту слизової оболонки, у вигляді киселю п’ють після звільнення шлунка.
Сік із бульб знижує до норми кислотність шлункового соку, має протизапальні, ранозагоювальні, спазмолітичні й сечогінні властивості, сприяє зниженню тиску, нормалізує функцію кишківника. В народній медицині його здавна застосовували для лікування гастриту, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, спастичних закрепів, проносів, стійкого головного болю.
Побічних явищ від лікування сирим картопляним соком не помічено. Для соку беруть добре помиті й витерті насухо бульби зі шкіркою, без паростків і позеленілих ділянок. Сік вживають по 70-100 мл за 30 хв. до їди впродовж 2-3 тижнів; зазвичай такі курси добре проводити пізньої осені і навесні.
Нарізані шматочки свіжої картоплі, прикладені до скронь, знімають головний біль.
Натерту сиру або зварену «в мундирі» картоплю використовують для масок в разі сухої, подразненої шкіри, сонячних та звичайних опіків. Натертою сирою картоплею зовні лікують також гноячкову екзему, піодермію, дерматити, гнійні рани, виразки. У випадку виразки гомілки на всю уражену поверхню кладуть шар тертої сирої картоплі завтовшки 0,5-1 см, накривають серветкою з 6-8 шарів марлі й залишають на 4-5 годин, періодично зволожуючи пов'язку свіжим соком картоплі. За умови щоденного проведення процедури виразки затягуються за З тижні.
Картопля є частиною історії цивілізації. Відомий ботанік і натураліст ХІХ століття Ян Сватоплук Пресл вважав картоплю найбільшою користю, яку людство отримало від відкриття Америки. Маймо й ми свою користь від цього смачного овоча, живильну і лікувальну!
