Системний червоний вовчак

Має характерну ознаку — висипку на крилах носа і щоках у формі метелика. Від хворої до здорової людини не передається. Навпаки, підтримка рідних та друзів є важливою і необхідною складовою терапії.

Системний червоний вовчак (або хвороба Лібмана-Сакса) — це аутоімунне захворювання. Імунна система починає боротися зі здоровими тканинами свого організму. Специфічні причини цієї недуги не відомі. Відзначають спадкову схильність, на що вказують сімейні випадки захворювання. Провокують спалах хвороби гостра вірусна інфекція (будь-яка, важливий не збудник, а сплеск імунної відповіді на нього), тривале перебування на сонці, коливання рівня гормонів, початок менструації, аборти і пологи, стреси, прийом лікарських препаратів.

Системний червоний вовчак є небезпечною хворобою, яка впливає на внутрішні органи, вражаючи їх сполучну тканину. Постраждати можуть серце, печінка, легені, нирки та інші органи. Недуга виникає у будь-якому віці, п'ята частина усіх хворих — це діти. Але найчастіше жертвами хвороби стають жінки у віці 15–40 років.

Хвороба має поступовий і гострий перебіг. У деяких випадках розвивається повільно: людина починає швидко втомлюватися, стає кволою, дратівливою, страждає на головний біль. Часто супроводжується вовчаковим поліартритом (запаленням суглобів). Першими уражаються суглоби пальців та зап’ястка, ліктів та колін. З'являються червоні плями, що виступають над рівнем шкіри, найчастіше — на подушечках пальців і зап’ястках. Збільшення лімфатичних вузлів, печінки та селезінки також є ранньою ознакою хвороби. Характерний «метелик» на обличчі буває тільки у половині випадків.Часом хвороба розпочинається гостро: температура раптово підвищується до 40°С та усі вищезгадані симптоми розвиваються дуже швидко.

За клінічними проявами розрізняють 4 форми:

1. Дискоїдний червоний вовчак — найлегша форма. За винятком «метелика» на обличчі, червоного висипу за вухами, на шиї, грудях або спині, ніяких симптомів не відзначається.
2. Дисемінований червоний вовчак — висипання усією поверхнею тіла. Можливий перехід в системну форму та ураження внутрішніх органів.
3. Ерозивно-виразкова форма — на слизовій оболонці губ і ротової порожнини виявляються вогнища запалення, які спричиняють появу тріщин, глибоких ранок і виразок.
4. Системна форма — найважча. Захворювання починається гостро. Через масивні пошкодження внутрішніх органів може розвинутися поліорганна недостатність.

Системний червоний вовчак — хронічне захворювання, офіційна медицина вважає, що повністю вилікувати його неможливо. Терапія гормональними, протизапальними препаратами та імунодепресантами спрямована на послаблення симптомів.

Відомим народним засобом від системного червоного вовчаку є корінь солодки голої.

Відвар кореня солодки

1 ст. л. подрібненого сухого кореня залити 0,5 л води і кип’ятити на маленькому вогні 15 хв. Остудити, процідити і вживати між прийомами їжі по 1-2 ковтки впродовж усього дня. Відвар необхідно готувати кожен день. Курс лікування 30 днів.

«Зелена планета Земної» від системного вовчаку пропонує фітокомпозицію, яка називається СИСТЕМЛІК. Найефективніше вона діє на початку захворювання. Лікування тривале, але ефективне і має бути комплексним. На сполучні тканини добре впливають СПАЙКЕЛАН, ІНФІЛЬТРИН та інші лікарські засоби. Необхідна також судинна терапія (ВЕНОЛІК, СУДИННИК, ВАЗОНОРМ) та корекція імунної системи (ІМУНАТ).