Ми багато знаємо про смачні та корисні ягоди чорної бузини, її ароматний квіт. А бузину смердючу, навпаки, намагаємось обійти десятою дорогою. Втім, у Карпатах, та й не тільки там, це буває непросто, бо подекуди тут просто її царство, настільки її багато! Зустріти її можна по всій Україні та практично у будь-яких місцинах.
Офіційна назва рослини — бузина трав'яниста (Sambucus ebulus). Але через неприємний запах в народі її часто називають смердючою. Вона і отруйна, і лікарська одночасно.
Ми її оминаємо, а це одна з давніх лікарських рослин, терапевтична дія якої описана щев Naturalis Historia Плінія Старшого та енциклопедії De Materia Medica грецького лікаря Діоскорида. Цією бузиною і нині лікуються в різних куточках світу.
І за виглядом, і за складом бузина трав’яниста близька до чорної бузини. Багаторічна, не має здерев’янілого стовбура, як чорна бузина, але виростати теж може чималою, до 1,5 і навіть 2 метрів. Має підземне стеблове кореневище, з якого великими групами один біля одного ростуть нерозгалужені прямостоячі стебла. На кінці стебел виростають ніжні, гарні, діаметром 10-15 см, білі з рожевим суцвіття з дрібних квіточок, які потім, восени, змінюються на не менш гарні темно-сині чи фіолетові плоди. На зиму надземна частина відмирає.
Для лікування використовують листя, плоди, корені. Корені копають пізно восени, коли бузина пожухне, коли вже ми зібрали її ягоди, або ж рано навесні. Їх миють, розрізають на шматки десь по 10 см завдовжки, потім кожен з них розрізають вздовж, прив'ялюють кілька днів на сонці та досушують у теплих приміщеннях чи сушарках.
У всіх частинах рослини є антоціани, фітостероли, флавоноїди, феноли, тритерпени, дубильні речовини, іридоїдні глікозиди, серцеві глікозиди, похідні кавової кислоти (як летючі речовини, які частково і дають той сморід), хлорогенова кислота, урсолова кислота, лектини.
Традиційно в народній медицині різні частини бузини використовувалися для лікування артриту та інших хвороб суглобів, кісток, лихоманки, інфекції, укусів комах і змій, болю в горлі.
Залишки плодів бузини знайшли під час розкопок у поселеннях на території сучасних Італії та Франції, вік яких 5000 років — плоди могли бути для давніх людей як їжею, так і ліками.
У перській медицині це був болезаспокійливий засіб від болю у суглобах, у випадку переломів та вивихів. Бузиною лікували і опіки, подагру, набряки, свищі, укуси комах. В народній медицині Ірану бузина використовується в разі артриту, болю у горлі та при укусах бджіл, ос, як сечогінний засіб.
У турецькій Анатолії через широкий спектр застосування бузину називають хекімана, що означає «мати-лікар». Зовні листя застосовують при ревматичних болях, абсцесах, ранах, сонячних опіках, зміїних укусах, набряках, застуді, екземі, лихоманці, геморої. А всередину ліки з листя п’ють як проносний, сечогінний, потогінний засіб, проти геморою та болю в животі. Наприклад, свіже листя, зібране перед дозріванням плодів, варять з молоком 20 хв. і потім кладуть припарки на рани для швидкого загоєння.
У Болгарії плоди, кореневища, рідше квіти використовують як сечогінний, антисептичний, тонізуючий і кровоочисний засіб. У Румунії бузиною лікують ревматичні болі, застуду, набряки, бактеріальне зараження.
До цього широкого спектру застосування бузини нині науковці додають ще протиракову, протизапальну, антидепресивну, протимікробну дію, дію проти метаболічних розладів (порушення обміну речовин), контактного дерматиту.
В України квіти бузини раніше люди розкладали в хаті від мух і тарганів.
Плоди використовували як барвник для різних напоїв, робили з них чорнило. В них багато клітковини, вітамінів і мінералів, винної, яблучної і оцтової кислоти, є глюкоза і фруктоза, дубильні речовини, барвники, глікозиди.
З плодів варять варення, щоб лікувати цукровий діабет. Ви здивуєтесь: яке варення, коли цукру не можна? А я кажу, що можна вживати це варення при цукровому діабеті, з давніх давен ним лікували цукровий діабет. Для цього варили, випарювали ягоди, допоки зникне неприємний запах. Потім додавали трішки цукру, або й ні — воно і так довго зберігається, бо містить багато речовин, які вбивають грибки і бактерії. Вживати варення можна по 0,5 ч. л. на добу: додавати до чаю або ж розвести 0,5 ч. л. у склянці окропу, нехай настоїться, прочахне і потім по 1 ст. л. настою додавати до чаю чи чогось іншого. Підшлункова залоза дуже добре реагує на цю рослину!
А для того, щоб навесні вигнати все нечисте, всі застої, які є в організмі, завали в кишківнику, застосовуємо молоде листя, яке має проносну дію. Заварюємо його в 0,5 л окропу як чай, настоюємо і випиваємо за день.Листя має також протизапальну, жовчогінну, потогінну, сечогінну, відхаркувальну дію. Його збирають влітку, використовують свіжим і сушать на зиму.
Корінь, кореневище є потогінним, м’яким сечогінним і сильним проносним засобом, стимулює вироблення жовчі. Він є дуже дієвим від водянки, серцевих та ниркових набряків, рекомендується від неспецифічного поліартриту, подагри, запалення нирок (гломерулонефриту, пієлонефриту, нефролітіазу, який супроводитьсязапальними явищами). Прихворобах сечового міхура, нефриті, діабеті та інших вже перелічених хворобах корені бузини часто застосовують не окремо, а додають у невеликих кількостях до сумішей інших трав. Будьте обережні, корінь може викликати нудоту та запаморочення!
Відвар кореневищ
1 ч. л. добре подрібненого кореня залити склянкою окропу, кип'ятити на малому вогні 10 хв., настояти 1 год. Випити за день за три прийоми.
Корені бузини трав’янистої я дуже рекомендую всім, у кого не проходить мікоз на стопах ніг, між пальцями і на нігтях (оніхомікоз). Проти грибка я також часто раджу кору дубу, звіробій, інші рослини, де є дубильні речовини, яких грибок не любить. Але найсильнішою зброєю проти нігтьового грибка є корінь трав’янистої бузини.
Протигрибковий відвар кореня бузини
1 ст. л. подрібненого кореня заварити склянкою окропу, настояти, протирати грибкові ураження шкіри.
Протигрибкова настоянка
1 ст. л. подрібненого кореня бузини залити 0,25 л горілки, настояти тиждень, процідити. Протирати хворі нігті, на яких є грибок. Всередину приймати по 2-3 краплі при зовнішньому чи внутрішньому мікозі.
Грибок від протирання нігтів зникне, нігті відновляться. Є у нас і готові ліки від оніхомікозу — фітокомпозиція ОНІХОЛІК. Якщо ви не полінуєтесь і будете щодня змащувати нею нігті, вони стануть чисті, здорові і гарні.
Коли грибки примостились десь на шкірі, то знайте, що вони обов'язково є і всередині: на язиці і слизовій оболонці рота (що можна зрозуміти за білими нитками слизу), в шлунку і кишечнику. Для того, щоб лікувати грибкові ураження, починаючи від ротової порожнини і закінчуючи підошвою і нігтями, в «Зеленій планеті Земної» є МІЦЕТАН. В ньому, як і в інших наших фітокомпозиціях, ми скомпонували кілька рослин, які підсилюють дію одна одної, тому й ефективність його висока.
Настоянку на горілці теж можна вживати всередину, як протигрибковий засіб, але лише по 2-3 краплини, не більше. Бо бузина трав’яниста небезпечна, якщо її не відварити, а в настоянці якраз використовується сирий корінь.
Всі частини рослини в сирому вигляді є отруйними, особливо насіння в плодах! Найменш токсичний корінь, але в період цвітіння рослини і його токсичність значно зростає. При вживанні сирих плодів виникає блювання, нудота та діарея, відомі і смертельні випадки у дітей. Бузина містить глікозид, з якого може утворюватися ціанід, але при нагріванні він руйнується — так само, як і у бузини чорної. Небезпечними є і лектини, але й вони стають нетоксичними (такими, які в шлунку здатні розкластися) після 5-10 хв. варіння. Але все ж будьте обережні у застосуванні бузини, а вагітним і годуючим мамам вона протипоказана.
