Вже вдруге зустрічаємо головне свято нашої держави на тлі великої війни. В більшої частини українського народу не залишилось сумнівів, за що ми воюємо: за незалежність, за свободу, за саме право на існування.
І є усвідомлення неймовірно високої ціни, яку платить Україна за свою незалежність. Колись, після перемоги, вчені підрахують, скільки звитяжних героїв поклало за неї своє життя. І в ХХІ сторіччі, і в ХХ, і в ХІХ. Насправді, війна триває, мабуть, стільки віків, скільки існує імперія, яка хоче нас поневолити, забрати нашу землю, наших дітей, нашу історію і культуру, викреслити нас з мапи світу.
Тому це день вшанування пам’яті всіх полеглих захисників, повстанців, поетів, письменників, істориків — всіх, хто вірив, будував і відстоював нашу Україну.
Це день гордості за наше славетне минуле і день мрії про наше прекрасне майбутнє. Воно в нас точно є, воно будується просто зараз — нашою любов’ю, працею, звитягою, думками, усім нашим життям.
Бо незалежна Україна — це ми!
Слава Україні! Слава героям!
