Журавлина — дар дуже давньої, ні на що інше не схожої, чарівної природи з води, піску, моху, унікальних рослин і тварин: мохових боліт, вологих, але світлих шпичкових лісів. «Її» місць, стає все менше. Навіть зараз, коли очевидно, що болота і заболочені ліси мають величезне значення для живлення річок та ґрунтів водою, для збереження всієї дикої природи, клімату, навіть наших кордонів від ворогів, їх продовжують віддавати на відкуп заради видобутку торфу, бурштину чи планують там водні траси.
В Україні зростає два види журавлини: звичайна, або болотяна (Oxycoccus palustris, або Vacciniumoxycoccos) й дрібноплодна (O. microcarpus) — з Червоної книги України. Назва oxycoccus походить від грецького oxys «кислий/гарячий» і kokkos «ягода». Обидва види ростуть на вологому, бідному ґрунті, на світлих місцях: у хвойних вологих лісах, на торфовищах, у низинах, заболочених місцинах Полісся, Карпат, Прикарпаття. А ще у нас починають культивувати великоплодну журавлину(O. macrocarpon), яку в Америці вже давно вирощують на плантаціях.
Журавлина болотяна росте невеликим вічнозеленим кущиком, який стелиться по землі, сягаючи завдовжки до 1 м. Листочки має шкірясті, маленькі, 3–10 мм, темно-зелені, лискучі, їхня нижня сторона білувата із синім відтінком. Цвіте з травня по червень рожевими квітками, з нахиленими головками та ще ніби дзьобом — звідси й назва журахвіна або журавлина.
Восени з’являються рожеві ягоди, які поступово червоніють. Збирати їх можна вже у вересні, ще не дозрілі, в жовтні, і ще пізніше, після перших листопадових заморозків, коли вони стають солодшими та м’якшими. Журавлина з-під снігу, зимова або ранньовесняна, також солодка, все ще свіжа і корисна, хоч і не придатна для тривалого зберігання.
Після збору ягоди треба очистити від листочків і інших домішок. Традиційно для цього ягоди «пропалали», «вєтрили», тобто провіювали, підкидаючи їх у дерев’яних ночвах у вітряну погоду або «перепускали на вітрі»: розстилали рядно і сипали на нього ягоди, щоб вітер відносив домішки (тут і далі наведені етнографічні дані з роботи Алли Дмитренко «Ягоди журавлини у харчуванні і народній медицині на правобережному Поліссі України: традиції і сучасність», 2022). Або заливали водою, а потім вибирали домішки. Журавлину, зібрану недозрілою, розсипали на горищі для достигання.
Осіння ягода довго не псується, її можна не перекручувати з цукром, не заморожувати, а лише покласти в банку і залити чистою водою. Воду радили раз на 1,5 місяці міняти, щоб не почала бродити чи пліснявіти. Але це залежить і від температури. Деякі, навпаки, воду не міняли, навіть коли вона зверху вкривалась пліснявою, або зливали тільки плісняву, доливали воду і так залишали. У воді ягоди могли зберігатись 2 роки.
Традиційно ягоди на Поліссі зберігали й сухими: засипали у плетені вербові кошики, сухі глиняні глечики, дерев’яні ночви чи діжки, полотняні торби та ставили їх на горищі чи в прохолодній коморі. Ягід заготовляли дуже багато, отже, і споживали багато! Оце вам один варіант відповіді на запитання: чому ж раніше люди були здоровіші?
З журавлиною квасили овочі, додавали в узвари, страви, випічку. Але більшість спогадів старожилів свідчать, що мерзлу чи охолоджену ягоду заносили до хати, ставили на стіл, а як вона зігрівалася, всі її просто так їли — отакі були ласощі! «Ягоди журавлини споживали жінки на «вечорках» і «прядках», коли збирались, щоб переробляти волокно на прядиво: брали журавлину під язик для того, щоб подолати сон, а також, щоб виділялася слина, яка потрібна для змочування пальців при роботі з волокном. Їли їх з хлібом або картоплею. Журавлину з сушеними дичками (яблуками і грушами), використовували для приготування квасу. Або робили квас, додаючи до журавлини хліб і мед.
Взимку журавлину запарювали окропом та пили як чай, на ній робили кисіль, кислий та гарного кольору: ягоди парили, переминали і проціджували. Додавали для підкислення борщу та при заквашувані капусти, в якій журавлина сприяла кращому зберіганню.
Люди відчували, що така ягода просто не може не бути цілющою. Її вживали від головного болю, високого тиску, як засіб для виведення чаду, від застуди (температури і кашлю), анемії, за низької кислотності шлунка і хвороб нирок; для боротьби із злоякісними пухлинами. При головних болях її їли, потовчені ягоди прикладали до лоба, закладали у вуха морожені ягоди. Тим, хто вчадів, давали пити сік журавлини і теж закладали її у вуха. Цілющою вважалась і квашена капуста із журавлиною. Часто у спогадах поліщуки кажуть, що журавлина, як і чорниця, була ліками «від усього», додам, що і профілактикою від усього, бо журавлина дійсно багата на корисні для здоров’я складники.
А крім того, ще й гарна! Страви, прикрашені журавлиною, калиною, брусницею, зеленню петрушки, кропу, цибулі, завжди виглядають апетитно. А коли ми їмо із задоволенням, то їжа засвоюється краще, віддає всі свої нутрієнти, підсилює імунітет, є профілактикою хвороб.
Журавлина має всього 3-6 г цукрів на 100 г сирих ягід, клітковину, пектин, вітамін С (15-30 мг на 100 г), Е і К1, В6, марганець, мідь, кальцій. Звичайно, в ній багато кислот, зокрема, лимонної, бензойної, хлорогенової, урсулової. Журавлина також є джерелом поліфенолів-антиоксидантів: кверцетину, міріцетину, пеонідину. Проантоціанідини А-типу є найбільш відомими на сьогодні речовинами журавлини, завдяки яким вона має профілактичний і лікувальний ефект проти патогенних бактерій травного і сечостатевого тракту.
Як і в багатьох інших ягодах та плодах, основна кількість поліфенолів, проантоціанідинів та інших активних речовин, призначених для захисту плоду, знаходяться в шкірці. Тому сік, морс, інші продукти механічної чи температурної переробки журавлини втрачають значну їх частину, отже, і лікувальну дію.
Раніше вважали, що журавлина лікує завдяки кислотам, які діють на бактерії. Проте, нещодавно виявилось, що основним запобіжником бактеріальних інфекцій є проантоціанідини зі зв’язками А-типу. Вони діють на бактерії так, що заважають їм прикріплюватись до клітин слизових оболонок, утворювати стійку бактеріальну плівку. Отож, саме вони профілактично захищають нас від патогенних бактерій, особливо уропатогенних штамів Escherichia coli, які вражають сечовивідні шляхи — навіть тих, що стійкі до дії антибіотиків, бо діють на них зовсім не так, як антибіотики. Тому цю ягоду особливо радять пацієнтам з хронічною формою циститу, і саме для профілактики загострень! Але пам’ятайте, що краще не сік пити, а їсти ягоду зі шкіркою чи перемелювати її у блендері і вживати ту масу.
Ці ж проантоціанідини також можуть принести користь здоров’ю ротової порожнини: в роті вони так само запобігають зв'язуванню бактерій з поверхнею зубів. А ще, протидіють розростанню Helicobacter pylori, яку вважають одною з основних причин запалення шлунка та виразок.
Журавлина помічна для всієї сечостатевої системи, а з нею пов’язані хвороби суглобів, подагра, сечокам’яна хвороба, остеохондроз. Тому ці хвороби ми починаємо лікувати з нирок, ставимо опущені нирки на місце. Для цього треба поставити на місце і печінку, і шлунок, щоб не було нетримання сечі, відкладення солей, циститу тощо. Тому лікуємо печінку, тонізуємо, піднімаємо шлунок. Журавлина, як і брусниця, тонізують шлунок, лікують гіпоацидні гастрити, щоб їжа перетравлювалась вчасно та добре засвоювалася, щоб шлунок не був опущений. Тоді й печінка не буде збільшена, не тиснутиме на кишківник, тому моторика всієї травної системи буде адекватною, не буде закрепів. Але не думайте, що можна їсти абищо і понад міру, і ложка журавлини вас врятує!
Журавлина добре діє на серце, судини, на найменші з них — тоненькі капіляри завдяки антоціанам, проантоціанідам, кверцетинам. Якщо капіляри працюють нормально, консистенція крові нормальна і вона досягає кожної клітини, то людина буде почуватись добре, і імунітет буде як неприступна фортеця для будь-чого лихого і хворобливого. Завдяки дії на судини журавлина добре допомагає при суглобовому ревматизмі, артрозі. Бо якщо не рухається кров, суглоби «голодні», там розтирається хрящ — прокладка між суглобами, і починається артроз.
Додавання журавлини до раціону зменшує ризик серцево-судинних захворювань, бо, зокрема, регулює систолічний артеріальний тиск. Отож, наші поліщуки були праві: журавлина корисна від високого тиску, а ще більше — для його профілактики. Вона також сприяє зменшенню зайвої ваги завдяки кислотам, які регулюють запасання речовин; впливає на рівень холестеролу в крові.
Журавлина підсилює зір. Завжди знали, що якщо її вживати, то курячої сліпоти (у сутінках) не буде. Вона рятує організм від застуди, температури, підсилює розумову діяльність.
На останок ще скажу, що завдяки антиоксидантам (яких найбільше в шкірці!) журавлина оберігає всі наші клітини від пошкоджень, а гени — від мутацій, тобто охороняє нас від усіх хвороб і передчасного старіння. Отож, знову маємо визнати життєву мудрість народу: журавлина — ліки від усього!
