Благовіщення Пресвятої Богородиці — християнське свято, яке відзначає подію, коли архангел Гавриїл провістив Діві Марії, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Сина Божого.
У православ'ї — третє за значенням свято після Великодня і Різдва Христового, у католиків — має найвищий статус торжества.
Християни східного обряду відзначають Благовіщення 7 квітня, а західного — 25 березня.
Спочатку було мовчання…
Але саме слово стало справжнім початком життя. Старослов'янське «ректи» — говорити, промовляти — тісно пов'язане з язичницьким світоглядом давніх слов'ян. Слово уявлялося як швидкий птах, що вилітає з-за паркану зубів і може уразити, як гостра стріла. Слово світить, як сонце; горить, як вогонь; сяє, як зоря. Слово струменить, як гірський потік… Отже, має надзвичайну силу. Українці здавна вигадали слова-«здравиці», благословення та слова-обереги: «будь здоровий», «що сказане, те збудеться», «твої слова, та Богу в вуха», «слава Богу!» і багато-багато інших.
Але є всемогутнє Слово, здатне творити дива. Це слово молитви, воно спроможне стати дією, дійсністю. Для цього треба лише увійти у стан спілкування з Богом. Поєднання у молитві слова з чистотою думок і прагнень, щирість та віра, спокій у серці й відсутність будь-яких корисливих, негідних потягів є надзвичайно дієвим лікувальним засобом. Молитва може зцілити найтяжчого хворого, якщо в нього достатньо віри в її силу та дієвість.
До молитви звертаємося у різні хвилини свого життя: у хворобі та горі, аби отримати допомогу від Бога, у радості й щасті, аби подякувати Йому тощо. Та слово молитви має супроводжувати нас повсякчас — лише так зберігається духовне здоров'я кожної людини та нації в цілому.
«Твоєї милості благаємо, Богородице Діво, молитвами нашими у скорботах не погорди, але від бід нас ізбав, єдина, чиста і благословенна. Преславна Приснодіво, Богородице, прийми молитви наші та донеси їх Синові Твоєму і Богові нашому, щоб урятував задля тебе душі наші».
Наталя ЗЕМНА