Ця історія почалася чотири роки тому. Тоді Жоау Перейра де Соуза виявив на бразильському пляжі вмираючого пінгвіна, який був практично повністю покритий нафтовими плямами. Він його приніс до себе додому, відмив його і нагодував рибою. Після цього чоловік намагався кілька разів відправити його в океан, везучи на човні далеко від побережжя, однак той повертався назад на берег. І тільки лише через кілька тижнів після того, як пінгвін остаточно зміцнів, він вирішив поплисти до рідніх пенат.
Однак яке ж було здивування чоловіка, коли на наступний рік пінгвін знову приплив у бухту до свого рятівника. І з тих самих пір почалася ця дивовижна дружба, яка триває ось уже чотири роки. Звичайний бразильський пенсіонер і Магеллановий пінгвін проводять по вісім місяців на рік разом. Зазвичай пінгвін в пошуках більш прохолодного клімату пливе в рідні води в лютому місяці і повертається назад до свого друга в червні місяці.
Прогулянки Жоау з пінгвіном вже стали нормою для всіх жителів містечка, які назвали пінгвіна його «прийомним сином». Зазвичай де Соуза прогулюється по пляжу, а пінгвін йде з ним разом по піску або ж пливе поруч. А коли «прийомний син» запливаэ досить далеко, то достатньо лише чоловікові покликати його власним ім'ям «Joaaaao» і одразу ж пінгвін припливає назад. За словами Жоао, він ще ніколи не бачив такої близької прихильності пінгвіна до людини.
Основним ареалом гніздування Магелланових пінгвінів є острова південних берегів Південної Америки ― Вогняна Земля, Фолкленди, патагонське узбережжя. Їх основною відмінною особливістю є здатність до міграції на тисячі миль. І саме це є причиною щорічної їх загибелі до 40000 особин через часті розливи нафти поблизу берегів Аргентини.
