11 січня світова спільнота відзначає день «слів вдячності». Звичайно, для кожної країни ці слова звучать по-різному, але їх суть від цього не змінюється: вони дозволяють символічно повернути людині зроблене нею добро. Ми часто говоримо їх не задумуючись, механічно, за звичкою, але суть їх від цього не втрачається.
В українській мові сьогодні вживається два «вдячних» слова — дякую та спасибі. Вони мають різне походження. Більш прозорим для нас є походження і значення слова «спасибі». Два слов’янських слова «спаси боже» в процесі використання злились у цілісність. Сталося це порівняно недавно, у писемних пам’ятках це слово вживається десь з XVI століття поріч із старослов’янським «благодарствую».
До речі, сучасна російська мова зберегла саме ці два варіанти висловлення вдячності, а у південних слов’ян і досі вживається варіант «благодаря», «благодарение» (болгарська, македонська) чи утворився свій власний «хвала» (хорватська, сербська, словенська).
Хочеться зробити ще одне припущення, українське дієслово «дати» та його слов’янські аналоги напевне походить з того самого кореня, який сягає санскритського кореня «да» (значення «дати», «дарувати»).
Неважливо, яке з цих слів оберете саме ви. Сказані від щирого серця будь-якою мовою ці слова допомагають нам стати ближчими один до одного, передають енергію добра і світла від однієї людини до іншої.
