Березовий гриб нетоксичний і навіть їстівний — принаймні в молодому віці. Але з віком посилюється його гіркота, а м’якуш стає схожим на корок, сухим, твердим. Його офіційна назва трутовик березовий (Pipporus betulinus). Він має кілька дуже цінних і дійсно потужних лікувальних властивостей. Відомо, що з давнини люди його використовували для побутових, харчових і лікувальних потреб. Він був і залишається популярним засобом народної медицини всюди, де росте, зокрема на землях Балтії, Британських островів, Скандинавії, Сибіру, Північної Америки.
Його не сплутаєте з іншими грибами, бо росте тільки на березах — зламаних, повалених, мертвих. Березовим грибом називають і чагу, але то зовсім інший вид, хоча за властивостями вони багато в чому схожі.
Плодове тіло 2-5 см завтовшки, округле або напівкулясте. У молодих грибів верх білий, а у старших піщаний, жовтуватий, світло-коричневий; гладкий, матовий; шкірку легко можна відколупати і побачити щільну пружну чисто-білу м’якоть, яка схожа на губку. Знизу колір білий з теплим відтінком (кремовий), має пори, які у дозрілих екземплярів великі і з яких можна витрусити білі спори.
У старих екземплярів на поверхні можуть бути тріщини, а м’якуш стає твердим: його використовували як пемзу для ніг, об великі висушені пластинки гриба полірували чи навіть заточували леза ножів. У Скандинавії гриб використовували як піхви для ножів, бритв чи інших інструментів, щоб захистити їх від іржі; а гриб, обтягнутий тканиною, слугував зручною подушечкою для шпильок та голок. Ще й зараз із висушеного гриба роблять рибальські поплавці. На природі сухий гриб підпалювали, щоб димом відганяти комарів, а в давнину в ньому переносили вогонь, бо від здатен дуже довго тліти.
Трутовики починають рости з липня–серпня і ростуть до листопаду–грудня, отож восени та взимку, рано навесні — найкращий час їх збирати. Потім вони починають всихати, стають легкими і крихкими, низ чорніє і відшаровується.
Зрізані з берез гриби нарізають пластинами середньої товщини і сушать, а потім використовують для приготування відварів чи порошку. Зі свіжих грибів так само можна приготувати відвар — хоч прямо в лісі чи на полі.
Пластини краще сушити на сонці, бо під дією променів у всіх грибах утворюється дуже багато вітаміну Д2 — ергокальціферолу. Це стосується і тих, які ми купуємо в магазині: шампіньонів чи гливи. Стачить покласти їх на сонце на пів години — і ви отримаєте гриби, збагачені дуже потрібним нам вітаміном.
Склад березового трутовика дуже багатий на біоактивні речовини. Це з десяток різних тритерпенів, бета-глюкани, поліпоренова (має сильну протизапальну дію) і фомеффіцинова кислоти, ергостерол (з якого утворюється вітамін Д).
Глюкани, які містяться в клітинній стінці гриба, — це важливі полісахариди, що мають цитотоксичну дію (вбивають ракові клітини) і впливають на метаболізм (обмін речовин в організм) шляхом впливу на мітохондрії.
Серед тритерпенів гриба є бетулін і бетулінова кислота (бетула — латинська назва берези, і бетуліни гриб отримує з кори берези). Ці дві сполуки, які гриб концентрує в собі, мають протизапальну, протипухлину дію, гоять рани, їх тестують для лікування малярії і СНІДу.
Тритерпени, глюкани і деякі інші складники мають антимікробну активність проти кількох патогенних бактерій, зокрема Staphylococcus aureus і Enterococcus faecalis. Доведено і наукою, і народною практикою, що гриб має також сильні противірусні властивості, особливо проти грипу.
На всіх цих властивостях засноване застосування гриба як пластира на рани, який в разі потреби можна просто зрізати з найближчої берези. І це застосування має багатотисячолітню історію, бо дійсно дуже ефективне! На відміну від аптечного, цей пластир має протиінфекційну, протизапальну дію і здатен всотати кров з рани.
Для пластира більше годиться молодий гриб, у якого знизу під шкіркою є м’який, желеподібний прошарок. Знизу гриба треба ножом неглибокими надрізами намітити потрібний розмір пластиру; почати знімати шкірку між цими надрізами, підхопивши і трохи м’якуша, який потім треба буде накласти на рану. Краї смужки можна закрутити: вони прилипають один до одного і добре тримаються довгий час. Рана залишиться чистою і швидко загоїться.
Як протиінфекційний і протизапальний засіб, та ще такий, що стимулює імунітет, використовують і відвар. За відгуками тих, хто лікувався таким відваром, він має і сильну, швидку противірусну дію в разі застуд. Якщо випити за день, поступово, 1,5-2 л відвару, це може припинити розвиток ГРВІ чи грипу. Також відвар ефективно бореться із запаленнями дихальних і сечовивідних шляхів, туберкульозом, виводить токсини.
Гриб також очищає від кишкових паразитів, передусім стимулюючи імунну систему, його агарична кислота токсична для деяких паразитів, наприклад, волосоголовця людського (Trichuris trichiura), нематоди, що викликає трихоцефальоз. До того ж викликає сильний, але короткочасний пронос, який механічно очищає кишківник від паразитів.
Трутовик також заспокоює, розслаблює, знімає спазм зі шлунка і кишківника. Його використовують для лікування різних шлункових і кишкових хвороб, виразок шлунка, дизентерійної чи іншої інфекційної діареї, закрепів, гепатиту.
Крім того, трутовик може загальмувати, тимчасово зупинити розвиток онкозахворювань. Добре відомо, що чага є засобом, який покращує стан в разі раку шлунка, а можливо і бореться із самим раком. Є дані, що трутовик березовий для цієї мети більш ефективний, ніж чага: він містить ті ж складники, які протидіють раку, але в більших кількостях.
Протиракові властивості водних і спиртових екстрактів з трутовика досліджували на клітинахраку товстої кишки, легенів, молочної залози. Дослідження показали, що трутовик, особливо спиртовий екстракт, зупиняв (уповільнював) поділ і міграцію (метастазування) ракових клітин всіх цих типів раку. В народній медицині його давно використовують як допоміжний засіб при лікуванні раку прямої кишки та захворювань шлунка.
Для приготування спиртової настоянки беруть свіжий, порізаний на пластинки гриб, накладають повну ємність і заливають до верху спиртом чи горілкою. Така настоянка містить багато антиоксидантів.
Для відварів можна брати свіжий чи сушений гриб, можна змелений на порошок.
На склянку гарячої води додають 1 ч. л. з гіркою (2 г) перемеленого гриба; настоюють 6 год., збовтують і випивають разом із частинками гриба.
Пластинки гриба кладуть у воду і варять на дуже малому вогні довший час, аж до 3-4 і більше годин, щоб витягнути в нього всі корисні речовини. Але можна пити і відвар вже тоді, коли він потемніє і ви відчуєте приємний аромат. Половини середнього гриба вистачить на 2 л води. Чай гіркий на смак, але до нього можна звикнути. Можна додати імбир для смаку і посилення лікувального ефекту, лимон, ягоди, свіжі чи сухі. Спочатку краще випити пів склянки, щоб перевірити переносимість. Передозування може спричинити пронос, нудоту, запаморочення.
Відвар з гриба можна пити не лише для лікування, а й як профілактичний, оздоровчий, для стимуляції імунної системи, заспокоєння нервової системи, поліпшення загального стану організму. Також порошок з висушеного гриба можна додавати по дрібці до будь-яких страв як оздоровчий продукт.
Збираючи ці гриби на мертвих березах, ніколи не зрізайте всі! Кажуть, є таке неписане правило користувачів дарів природи: один екземпляр візьми собі, чотири залиш природі чи іншим.
Олена ЛАШКОВА, кандидатка біологічних наук
