Лілея-снігоцвіт — так назвав цю квітку Тарас Шевченко, оплакуючи в своїй поезії «Лілея» трагічну дівочу долю. Біла лілія в багатьох культурах символізувала невинність і чистоту. Квіти Мadonna Lily часто оповивали зображення Діви Марії. В Україні прочани їдуть вклонитися іконам, в яких на день народження Богоматері (8 вересня) без води і коріння розквітають засушені лілії.
Білі, деколи з зеленаво-жовтуватими кінчиками чи основою, великі, дуже запашні квіти можна зустріти в садах по всьому світу, хоча природний ареал цієї лілії — Середземномор’я. У нас її теж вирощують в садах та навіть як кімнатну рослину.
Лілія біла (Lilium candidum) належить до родини Лілійні.Має велику білу цибулину з м’ясистих листків, завдяки якій росте багато років на одному місці. Міцне стебло вкрите численним гладеньким листям, а на зиму рослина формує прикореневу розетку широких ланцетних листків завдовжки до 20 см.
Лілія цвіте влітку. Та лікарською сировиною є не лише квіти, а листя й цибулина також. Цибулини сушать, нарізаючи тонкими пластинами.
У складі рослини є багато речовин з лікувальною дією. Наприклад, кемпферол, ліналоол, цитронеллал та гумулен мають протидіабетичну дію, бо сприяють поглинанню глюкози жировими клітинами, а також підвищують активність імунітету шляхом посиленого виділення запальних речовин. Ця дія може сприяти загоюванню ран, слизових оболонок, про що розповім далі.
В складі лілій, не лише цього виду, а й інших, також стероїдні сапоніни, полісахариди, феноли, флавоноїдита алкалоїди. На стероїдні сапоніни особливо багаті (13% сухої маси) цибулини лілії. Ці речовини мають протизапальну дію, пригнічують поділ ракових клітин і викликають їх загибель. Дехто вважає основними активними компонентами роду Lilium полісахариди, які мають численні властивості, такі як антиоксидантна, імуномодулююча, антибактеріальна, протипухлинна. Було доведено, що стероїдні сапоніни та полісахариди лілії білої знищують ракові клітини молочної залози людини. А фенольні сполуки можуть похвалитися антиоксидантною дією.
З огляду на склад, не дивно, що лілії протидіють багатьом хворобам. Це бактерицидний, знеболювальний і ранозагоювальний засіб, який чистить і добре затягує рани. Ним з давніх часів в народній медицині користувались для полегшення різноманітних станів, включаючи вікові захворювання, опіки, виразки, кашель, біль і набряки, кровотечі. Жінки приймали білу лілію при захворюваннях статевої системи.
У Європі, особливо в Середземномор’ї, пелюстки та цибулини використовували як припарки для лікування маститу та оперізуючого лишаю. Для пом'якшувальних припарок на груди в разі маститу робили відвар пелюсток і цибулин на молоці. Для лікування маститу, а також як нашкірний засіб для лікування ран, опіків, запалень тощо, робили і олію, настояну на квітах.
Олійна настоянка від маститу, опіків, ран
5 квіток лілії білої залити олією, щоб вона покривала квіти, настояти в теплому місці 10 днів.
Олія для натирань від болю й судом
6 ст. л. подрібненого листя, квіток і цибулин взятих порівну, залити двома третинами склянки олії і настояти в теплі 3 тижні.
Спиртову настоянку пелюсток використовують як протизапальний, загоювальний, кровоспинний засіб від ран і поверхневих саден. У виноробних країнах традиційно квіти настоюють на вині.
Спиртова настоянка квітів
Цілі квіти, не подрібнюючи, акуратно, одну до одної скласти в банку до верху, залити 40° горілкою. Настоювати 21 день, але і за тиждень вже можна користуватись.
Готову настоянку перед користуванням розводимо водою в пропорції 1:2 чи 1:3 для протирання шкіри в разі прищів, висипів, інших шкірних захворювань, для полоскання від болю в горлі (розвести ще більше, щоб не подразнювати слизову оболонку). Таку настоянку можна використовувати і для натирань від болю в разіревматизму, артриту, радикуліту.
А самими пелюстками, настояними на горілці, лікують найтяжчі, особливо післяопераційні рани, які тривалий час не загоюються та гнояться. Пелюстки слід накласти на рану і легко зафіксувати стерильним бинтом. Коли пелюстка висохне, поміняти її на іншу, навіть рану промивати не треба. Вже на другий день відбувається грануляція (відновлюється, наростає м’язова тканина). Дуже швидко заповнюється рана і починається епітелізація, тобто поверхня затягується шкірою.
Настояні на горілці пелюстки ми робимо в «Зеленій планеті Земної», щоб лікувати найтяжчих хворих. Навіть складний остеомієліт поступається білій лілії, якщо до лікування додаємо ще фітокомпозицію ОСТЕОНОРМ або настоянку живокосту болотного.
Настоянку пелюсток лілії можна приймати і всередину, коли є захворювання слизової оболонки, наприклад, ерозії, виразки, спричинені виразковим колітом, хворобою Крона: пити по 5 крапель 4 рази на день. Її вживають і від водянки, як відхаркувальне при захворюваннях дихальних шляхів, як тонізуючий засіб.
Біла лілія раніше була в квітнику чи не кожної господині. Нею лікували виразки шкіри, почервоніння, набряки (запалення), нариви, нагноєння у випадку врослого нігтя (нігтьоїди) чи занози, опіку чи травми. Для цього подрібнені цибулини прикладають до місць, де йде запальний процес, для зняття запального набряку, а відварені в молоці квітки або цибулини прикладають до наривів, чиряків.
Але рослина не тільки допомагала гоїти рани — дівчата виводили нею ластовиння, старші жінки позбувались рудих плям (так званих печінкових) на шкірі. Для цього можна зробити мазь: відвар квіток поєднати з медом і гірчичним порошком порівну. Для відбілювання шкіри обличчя використовують воду, настояну на квітах.
Крім білої лілії, лікувались також тигровою (ланцетолистою) лілією(Lilium lancifolium), яка за складом і дією подібна, а квіти має помаранчеві з червоними цятками. Її застосовують зовні, а також вживають трохи приварену цибулину всередину по 1 ст. л. 3 рази на день як матковий болетамувальний і кровоспинний засіб.
Лілія лісова (Lilium martagon), яка має рожеві квіти з червоними плямами і росте в лісі, колись рятувала людей від голоду: з цибулин пекли млинці, робили кашу, суп варили, до сирників додавали. Ніякої шкоди здоров’ю така їжа не завдавала, навпаки, нею ще й лікували захворювання печінки. Але якщо вам пощастить натрапити на неї в лісі — не чіпайте її, будь ласка, адже ця рослина нині вимирає.
А білою і тигровою користуйтесь на здоров’я, вирощуйте і милуйтесь ними, бо навіть споглядання такої краси і пахощі — то вже психотерапія і ароматерапія!
