У наших пращурів був такий звичай: не сідати до сніданку, якщо нічого зранку не зробив. Мовляв, сніданок ще треба заробити! От і ми перед сніданком маємо зробити бодай щось для свого здоров’я.
Сьогодні назбираємо спочатку споришу, а потім — кульбаби. Спориш виводить солі, щоб ноги добре бігали, щоб могли не лише по рівному ходити, а й піднятись в Карпатські гори. Але, щоб ті солі вийшли, треба підсилити нирки, бо саме цей орган виводить зайві солі.
Якраз листочки кульбаби допоможуть працювати ниркам, недарма ж в Німеччині називають цю траву «сцикуном». Застою в нирках не буде, якщо бодай по два листочки кульбаби додавати до щоденного салату. А кульбаба є не тільки навесні та влітку, восени теж відростають молоді листочки замість скошених.
Листочки можна додавати і до чаю. Сьогодні той чай, що допомагає ногам бути молодими, будемо разом готувати. Завжди кажу своїм ровесницям, що мають бути молодими до 117 з половиною років. Щоб бігали добре, і коліна не боліли, не крутило суглоби, не пекло підошву. Але ж треба дбати про своє здоров’я. От для цього і спориш з кульбабою: спориш буде розбивати солі, а кульбабка — їх виводити.
Наразі йдеться про кислі солі, які так спотворюють наші ноги, що й ходити не можна, і спати теж, бо вночі пече підошву. Стопи важкі, набряклі, ми їх з-під ковдри висуваємо, щоб покласти зверху, щоб не пекли й не боліли. Одне слово — подагра.
Поставимо на вогонь посудину з водою, помиємо листочки і траву. Спочатку в окріп (приблизно 1 л) вкинемо жменьку споришу, а потім — стільки ж кульбаби, закип’ятити і вимкнути вогонь. Чай буде трошки гіркуватий, з тонізуючою дією на шлунок. Шлунок вирівняється, нирки піднімуться, сечоводи, і вийде вся застояна в нирках сеча. Якщо є в нирках кісти — і ті не встоять, зійдуть нанівець.
Ще хочу пригостити вас особливими голубцями: не тільки смачними, а й лікувальними. В Болгарії начинку загортають у виноградне листя. Воно завадить відкладатися не тільки тим кислим солям, котрі мучать ваші ноги, а й тим, які накручують чималі гулі на руках. Це такі тверді солі, що навіть молотком не розіб’єш. Називаються оксалати і відкладаються не лише в суглобах, а й в судинах, у м’язах, в усьому організмі.
Якщо червоні солі (урати) відкладаються в нижніх кінцівках, а білі (фосфати, карбонати, трипельфосфати) — у верхній частині організму, то оксалати накопичуються геть в усіх м’язах, майже в кожній клітині. Лікарі пропонують видаляти гулі хірургічним шляхом, а трави їх виводять без скальпеля.
Отже, шукаймо виноградний сонячний кущ. Листя винограду або вуса треба подрібнити, узяти 1 чайну ложку і проварити 3-5 хвилин на дуже маленькому вогні. Нехай настоюється, допоки прочахне. Вживайте по чверті склянки 4 рази на день: можна ковтками випити, можна додати до чаю, якоїсь страви тощо. Всі найтвердіші солі оксалати, які назбиралися не тільки в нирках, сечовому та жовчному міхурі, а й в судинах, м’язах, вуса виноградні й листочки виметуть з організму. Не допустять, щоб з них утворювались тверді камінці.
А якщо не готувати чаї чи настої, можна скористатись вже готовими фітокомпозиціями «Зеленої планети Земної». В ПОДАГРИН ми додали ті рослини, які найкраще виводять уратні солі — солі сечової кислоти.
Оксалати теж належать до кислих солей, але для них є свої трави, свої ліки — ОКСАЛАН. Камінці — дрібні, як конопляне насіння, і гладенькі, як морські камінці — від цієї фітокомпозиції «вискакують» з організму, аж цокають. Приймати можна ПОДАГРИН разом з ОКСАЛАНОМ, як і до чаю зі споришу та кульбаби додавати виноградні вуса.
Часто питаєте, як побачити, які то солі відкладаються? Як перевірити, чи виходять вони з організму?
В лабораторію можна й не ходити: зібрали першу вранішню сечу в баночку — і нехай стоїть до наступного ранку. Всі солі зможете в ній побачити. Часто-густо виходять не червоні подагричні солі, і не білі, а майже чорні оксалати. Тиждень попили ліки і чай, і можете подивитись на результат.
Та замало лікувати тільки порушений сольовий обмін! Коли печінка хвора, збільшена, коли шлунок нікудишній, не хоче працювати, нирки теж не можуть залишитись в нормальному положенні, в якому б вони функціонували дуже добре. Тому треба подбати про печінку.
Дивуються люди, коли приходять з камінцями, а я пропоную ГЕПАХОЛ для печінки. Пояснюю: бо треба печінці відновитись, щоб застою жовчі не було, і там не відкладались оксалати і урати. Будете пити ГЕПАХОЛ, не буде холангіту, холециститу, кроветворна, очисна функція печінки буде в нормі.
Не обійтись і без ГАСТРОТОНУ, бо треба повернути на місце і ліву нирку. Інколи нирки настільки опущені, що потрібен ще й НЕФРОПТАН.
Відкладаються ще й карбонати — вони білі і схожі на борошно чи соду, викликають остеохондроз. Його лікуємо ХОНДРОЛІКОМ та НЕФРОЛІКОМ, щоб суглоби не крутило, додаємо АРТРИТАН.
Коли фітокомпозиції поєднуватиз чаєм, лікування піде швидше: не півроку-рік, а місяць-два.
У кожного в господі є груша: груші ми із задоволенням їмо, частину їх сушимо. Взимку зі своїх сухофруктів варимо узвар. Той, що не шкодить ні старому, ні малому. В ньому вітаміни, мікроелементи, кислоти, цукри й решта корисних речовин.
А щоб узвар працював добре, його треба настоювати три дні. Тоді він і білі солі виганяє, і головний біль усуває, і від похмілля рятує.
Та поки груші зелені й тверді, візьмемо з дерева молоді листочки. Вони лікують не лише остеохондроз, а й статеву залозу в чоловіків. Не допускають, аби запалення перейшло в аденому. Чай з листочків (1 ч. л. на склянку окропу) — гарний, рубіновий, і чоловікам дуже подобається. Пити, поки не перестане тріщати в шиї, не перестануть терпнути руки і боліти плечі. Статева залоза буде здорова, не буде катаракти, остеохондрозу, не болітиме серце.
Якщо випадково в господі груші нема, знайдіть в лісі дичку чи попросіть у сусіда. Груша допоможе і взимку, тільки тоді треба брати молоді гілочки.
Будьте здорові! А «Зелена планета Земної» й рідна природа вам у цьому допоможуть.
Дивіться відео на ютубі: https://www.youtube.com/watch?v=xHMNvEDDkU8
