ЧЕРЕМХА ЗВИЧАЙНА

Черемха, опоетизоване, оспіване багатьма улюблене дерево, яке страждає двічі на рік – навесні, коли цвіте , і наприкінці літа, коли дозрівають ягоди.

Людина почала використовувати черемху ще у кам’яному віці, про що свідчать археологічні розкопки. Використовуючи плоди в їжу, стародавні люди вже тоді відзначали в’яжучу дію ягід черемхи. Тож ліки з неї можна назвати  одним із найдавніших.

У народній медицині використовуються всі частини черемхи: листя, квіти, плоди і кора дерева. Плоди вживали, як в’яжучий засіб, із квітів готували примочки від захворювань очей. Листя допомагало лікувати легеневі хвороби і недуги верхніх дихальних шляхів. Кору застосовували у разі лихоманки, ревматизму, венеричних захворювань.

Черемха була настільки улюбленим «своїм» деревом, що навіть говорили і вірили: якщо постояти в його тіні, то це уб’є хворобу на початковій стадії. І, до речі, не раз переконувалися в достовірності цих слів. Адже, скажімо, під час цвітіння черемха виділяє невелику кількість летючих фітонцидів, які здатні знищувати віруси, мікроби та не лише мікроби, а й дрібних гризунів. Ось чому великий букет черемхи, залишений у закритій кімнаті, викликає головний біль. Фітонциди рослини використовували для лікування гнійних ран під час Другої світової війни.

Нині наукова медицина черемху використовує мало. Лише педіатрія звертається до її плодів, застосовуючи їх у компотах, киселях як скріплюючий засіб.

Але народна медицина цим деревом не нехтує. Готує ліки, наприклад, холодний настій для лікування очей.

Настій листя і квітів черемхи.

Столову ложку подрібнених листя і квітів черемхи залити склянкою кип’яченої води кімнатної температури. Поставити на підвіконня і дати настояти до ранку. Вранці процідити. Теплим настоєм промити очі.

Таким чином, черемха пролікує запалення слизової оболонки ока, усуне кон’юнктивіт і покращить зір. Такий цілющий настій може лікувати навіть трахому.

Готують відвар плодів . Одну столову ложку плодів заварити склянкою окропу, прокип’ятити на малому вогні 20 хвилин, процідити. Вживати по чверті склянки чотири рази на день.

Такий відвар усуває запалення кишечника.

У разі проносу вживають відвар кори. А настоянкою на горілці натираються для лікування радикулітів.

Чому ж черемха потрапила до списку отруйних рослин? Бо всі частини дерева, крім плодів, містять нітрил глікозид амігдалін, який у присутності ферментів розпадається на бензальдегід, синильну кислоту і глюкозу. Тому всі лікарські засоби, виготовлені із кори, листя і квітів черемхи, можуть викликати отруєння. Черемхою лікують кашель, застуду, коросту. Листя прикладають до наривів. Але хоч у якому б вигляді застосовували черемху, завжди пам’ятають, що вона отруйна.

Стосовно ж плодів, то до їх складу входять дубильні речовини, цукри, флавоноїди, органічні кислоти. Плоди  черемхи можна широко застосовувати в харчуванні, а біля черемхових насаджень встановлювати пасіки, бо це дерево – прекрасний медонос.

Ламаючи навесні гілки із квітами черемхи, щоб  прикрашати свій дім, пам’ятайте про фітонциди і не залишайте великі букети в кімнаті, де спите. Бо наслідком може бути не лише головний біль, а й нудота, запаморочення, непритомність.

Черемха, хоча й красива і  цілюща та від  невмілого використання нею може завдати людині шкоди. І  винувата в цьому буде сама людина.