В багатьох країнах зараз активно розвивається харчова медицина: лікування змінами у раціоні. Вплив їжі на організм подвійний: прямий, завдяки складникам, і опосередкований — через зміни мікробіоти. Ревматоїдний артрит — системне аутоімунне захворювання, офіційною медициною вважається невиліковним. Але завдяки змінам складу раціону, режиму харчування і періодичного обмеження в їжі можна досягти полегшення симптомів, зменшення маркерів хвороби і навіть вплинути на перебіг хвороби.
Причин ревматоїдного артриту є кілька: генетична схильність, інфекція, харчування, екологічні фактори, куріння, ожиріння, склад мікробіоти. Генетична схильність відповідає за 20-65% ймовірності розвитку хвороби, залежно від її типу. Тому, змінюючи всі інші фактори, можна впливати і на профілактику, і на власне на перебіг артриту.
Частота захворювання з віком зростає, особливо у 55-64 роки для жінок і 65-75 років для чоловіків. Пізнійпочаток ревматоїдного артриту свідчить про те, що він виникає під впливом тривалої дії якихось факторів — отож, це може бути харчування та спосіб життя.
Якщо хворі переходять на рослинне харчування, прояви хвороби зменшуються. Досліджувались вегетаріанські дієти, наближені до них (середземноморська), з періодичним голодуванням або без нього, дієта сироїдна веганська, безглютенова сироїдна веганська — всі показали прогрес в стані хворих на ревматоїдний артрит в порівнянні зі стандартними раціонами. Ці дієти мають протизапальний вплив і змінюють мікробіоту.
Різні режими модифікованого (неповного) голодування або обмеження калорійності також показують гарні результати. Але хвороба швидко повертається, якщо після голодування люди не переходять на рослинний раціон, а повертаються до звичного.
Кетодієта — зовсім інша за суттю, ніж рослинні, але вона також показала хороші результати, оскільки імітує голодування. Це дієта, в якій обмаль вуглеводів, білків, калорій, але багато жирів. На кетодієті організм переходить з вуглеводного енергетичного обміну на жировий з утворенням кетонових тіл. На відміну від рослинних дієт, не є повноцінним харчуванням, не може застосовуватись тривало і має багато побічних ефектів.
Голодування також вмикає кетогенез для виробництва клітинної енергії, а крім того викликає скоординовану реакцію на стрес, бо голодування і є стресом для організму. При цьому активується працездатність мітохондрій, відновлення ДНК і аутофагія (самознищення хворих і дефектних клітин), зменшується вироблення прозапальних цитокінів, лейкотрієнів, нейтрофілів, лімфоцитів та моноцитів, сироваткових факторів комплементу. Але, що важливо, при цьому не порушується активна імунна відповідь на інфекцію!
Голодування та збільшення кількості кетонів впливають і на мікробіоту: придушують роботу деяких бактерій, що виробляють руйнівні імунні компоненти. Але можливо, що одночасно можуть придушуватись і хороші бактерії.
Зміни у складі мікробіоти під впливом (переважно) рослинного раціону з високим вмістом клітковини або голодування також сприяють зміцненню кишкового бар’єру: зменшується запалення і збільшується захисний шару слизу на слизовій оболонці.
Є іпрямий вплив складників їжі на ревматоїдний артрит. М’ясо (особливо куряче), яйця, тваринні жири містять арахідонову кислоту, з якої утворюються запальні речовини. Білки хряща тварин можуть провокувати імунну систему атакувати «власні» суглоби. Омега-6 жирні кислоти є попередниками арахідонової кислоти, і якщо їх багато, можуть призвести до запалення суглобів. Тому соняшникову, кукурудзяну, сафлорову, соєву олії треба виключити з раціону, замінивши їх на ті, де є більше омега-3 і омега-9 жирних кислот. Крім продуктів тваринного походження, особливо червоного м’яса та молочного жиру, слід уникати солі, цукру, алкоголю.
Протизапальними є антиоксиданти, омега-3 жирні кислоти, вітамін Д, С, Е, А та каротиноїди, опосередковано клітковина.
У клінічних випробуваннях модифіковане голодування (споживання енергії до 500 ккал на день) протягом 7-10 днів із подальшим дотриманням рослинної дієти продемонструвало зменшення маркерів запалення, ранкової скутості та болю, кількості болючих та набряклих суглобів, збільшення сили зчеплення. Навіть через рік після голодування, хворі, що залишались на рослинній дієті, мали багато переваг для здоров’я, хоча ремісія повільно спадала.
Ще один варіант харчового лікування: 2 дні легкої рослинної дієти, 7 днів голодування, 3 дні легкої рослинної дієти, далі рослинний раціон з нормальною калорійністю. Перші 2 дні калорійність денного раціону становила 1200 ккал, обмежувались сіль, жир, білок. Наступні 7 днів голодування калорійність становила 300 ккал: можна пити необмежено воду, трав’яний чай, 2×150 мл овочевого соку з низьким вмістом цукру та 250 мл овочевого бульйону. Потім знову 3 дні низькокалорійної рослинної дієти з поступовим введенням твердої рослинної їжі. Весь час дотримуватись обмеженого в часі харчування з 16-годинним нічним голодуванням.
Загальні рекомендації щодо раціону хворих на ревматоїдний артрит. Слід включати продукти з антиоксидантною дією (трав’яні спеції, ягоди, бобові, зелений чай); горіхи, насіння, жирну морську рибу як джерело омега-3 жирних кислот; 5-9 чашок овочів, листової зелені та фруктів на день як джерело антиоксидантів, вітамінів, мінералів, флавоноїдів, клітковини; продукти бродіння як джерело пробіотиків. Вживання м’яса допускається не більше 3 разів на тиждень, якщо вживати молочні продукти, то тільки з низькою жирністю. Для приготування їжі використовувати олію, а не тваринні жири чи жири з високим вмістом насичених кислот. В раціоні мають бути в основному цільні або мало оброблені продукти.
Методику періодичного голодування, нічного голодування та рослинного раціону можна з успіхом застосовувати і в разі багатьох інших хвороб із запальним процесом.
Олена ЛАШКОВА, кандидатка біологічних наук
Не вірю що ця маячня написана на сторінці ЗП