Дуже багато зараз людей, які страждають на глаукому, особливо тих, хто зробив операцію на очах. Якраз після неї і починає підвищуватись внутрішньоочний тиск. Треба вчасно його нормалізувати, аби він не зруйнував сітківку ока і зоровий нерв. На допомогу прийдуть трави.
В Карпатах барвиста осінь — шелестить пожухлим листячком жовтень місяць... А серед трав ще світиться білими вогниками очанка — її, мабуть, і незрячий побачить. Красива ніжна рослинка є напівпаразитом: обов’язково має присмоктатись своїм корінцем-буравчиком до іншої рослини і бере від неї все, що їй потрібно, аби бути цілющою, бути сильною.
На очанку наші пращури звернули увагу в першу чергу як на гіпотензивний засіб. Та виявилось, що дуже добре нормалізується не лише артеріальний, а й очний тиск. Саме це і треба для лікування глаукоми, для того, аби людина не поринула в темряву, добре бачила білий світ навколо себе.
Візьму свою траву-очанку —
Небесну і земну красу!
І ніби пісню-колисанку
До скону в серці понесу.
Дійсно, чудова трава, але хіба кожний недужий зможе поїхати за нею в Карпати? Ви й не мусите це робити, бо очанка росте на луках по всій Україні. А можете вчинити ще простіше — звернутись в «Зелену планету Земної» по фітокомпозицію ОКОЛІК, котра створена саме для лікування глаукоми. До того ж ми беремо до уваги не тільки ту «жовту воду», яка накопичується в оці, підвищуючи тиск, а й стан зорового нерва та судин; нерв відновлює композиція НЕВРИН, а покращать кровообіг СКЛЕРОЗАН і ВАЗОНОРМ.
Коли ми вже почали говорити про глаукому, то необхідно зазначити, що вона часто виникає слідом за катарактою, особливо після операції з видалення більма та заміни ушкодженого кришталика. Щоб не допустити глаукоми, треба насамперед не допустити до катаракти.
Якщо очанка не може рости десь поруч з людиною, скажімо, в городі (бо їй потрібні ті рослинки, котрі оточують її в природі), просто під ногами ми можемо знайти іншу рятівну для нашого зору травичку. Її зазвичай як бур’ян цілими оберемками викидаємо з грядок, а от наші бабусі-прабабусі лікували рослинкою хворе серце, зміцнювали нервову систему. Варто попити з неї чай — і нервова система стає сильною, не піддається ніяким стресам. І кровотечі спиняє, і зовнішні проблеми на шкірі усуває, і звісно, катаракту, та й багато інших захворювань лікує.
Називається трава «зірочник» — і не тільки тому, що має квіти-зірочки, а ще й тому, що назва складається з двох слів, які мають стосунок до очей: «зір» + «очник». Рослина не тільки добре лікує хворі очі, а взагалі не допускає погіршення зору. Приємно просто подивитись на квіточки зірочника, ще й погоду можна передбачити: квіточка не відкрилась, отже буде дощ.
Зірочник (ще його називають мокрець, бо соковитий і вологі місця любить) — всюдисущий. Два тижні треба для того, щоб ця рослинка зацвіла і насіялась, тому-то з городу видворити її так складно, особливо якщо вологи вдосталь. А нарвати можна навіть з-під снігу. Як на таку стійку травичку не звернути увагу і не спробувати її як ліки!
Спершу зірочник застосовували для лікування серця в людей, які страждали на воло. За 2-3 тижні вола не ставало, а відтак і серце працювало нормально: не було аритмії, навпаки, ритм був здоровий і сильний. І коли відчували колючку під лопаткою, яка не дає дихати (так виявляється стенокардія), знали, що треба пити ліки із зірочника: серце не буде стискати, нервова система буде міцною. Трава ще й анальгетиком слугуватиме...
Як такий скарб можна викидати з городу?! Краще на зиму посадити в ящичок із землею і поставити на підвіконня або в погреб покласти на деякий час — і користуватись собі на здоров’я. Сушити цю рослинку не можна, вона втрачає свою цілющу силу. Але можна зберігати в холодильнику, навіть заморозити.
Зберегти варто хоча б з огляду на те, що зірочник містить каротин (провітамін А), вітамін Е (вітамін краси, молодості, гарного волосся, гострого зору, красивих нігтів), багато вітаміну С (про який навіть у цілому абзаці не розкажеш).
Тому, перш, ніж лікуватись, спробуйте зірочником харчуватись. Зробіть, наприклад, салат. Спершу зелень треба ретельно помити, потім порізати, додати посіченої зеленої цибульки. З кропом, петрушкою теж смачно і корисно. Заправити — хто чим любить — олією, сметаною, якимось соусом чи просто лимоном. Прикрасити вареним яйцем — от салат і готовий. Насолоджуйтесь смаком, оздоровлюйте свій організм.
А от, щоби серйозно лікувати очі, серце, легені, нервову систему, не тільки шлунок, а весь шлунково-кишковий тракт, починаючи від ротової порожнини, треба приготувати ліки.
Настій зірочника
Траву ретельно помити, подрібнити якомога краще, щоб кожна клітинка віддала свою цілющу силу людині. 1 ст. л. залити склянкою окропу, вкутати і настоювати 4 год. Вживати по чверті склянки 4 рази на день.
Зірочник добре дезінфікує ротову порожнину, усуває запальні процеси на яснах, водночас стимулює до роботи весь кишківник. Тому ліки не намагайтеся швидше проковтнути. Потримайте трохи в роті і побачите результат. Настій також припиняє кровохаркання у хворих на туберкульоз, втамовує біль, навіть з пухлинами побореться.
Можна траву потовкти, вичавити сік і пити по 1 ч. л. за прийом тричі на день, особливо, коли хворий шлунок або щитовидна залоза. Соком зірочника також лікували дітей і дорослих від корости, висипки, ран, гнійників, вугрів — змащували шкіру зовні. Для зовнішнього застосування робили ще й настій: 4 ст. л. посіченої зелені залити склянкою окропу, настоювати 4 години.
Та, як ми вже зазначали, основне застосування зірочника — це поліпшення зору. Неодноразово розповідала, як люди з допомогою цієї рослини позбавлялись катаракти. Одна пацієнтка з Херсона вживала зірочник з ранньої весни і до осені. Вона сумлінно займалася своїми очима, бо дуже хотіла бачити. Не лінувалась. Коли я приїхала пізньої осені, вона вийшла з гурту людей і голосно сказала: «Я Вас бачу!».
І не скажеш, що одне око у неї було колись засліплене катарактою і більмом. Коли на другому оці зробили операцію, жінка стала незрячою. Однак, змогла повернути зір, вилікувати катаракту саме зірочником: 1 ст. л. трави настоювати годину в склянці окропу, вживати по чверті склянки 4 рази на день. Застосовувала також фітокомпозиції «Зеленої планети Земної»: ЗІРОЧНИК, ПРОЗІР.
Лікуючи катаракту внутрішньо, раджу настоєм зірочника ще й промивати очі (1 ст. л. на склянку окропу), робити компреси із зірочника та зелені кропу (на 15 хв.). Без цього не обійтись, коли катаракта виникла внаслідок травми (забиття голови, ока, травми спини, куприка). Компреси робити на ніч перед сном кожен день упродовж курсу лікування.
Для компресів спочатку треба виготовити дві невеличкі торбинки з бавовняної тканини чи бинта: для одного і другого ока. В кожну торбинку покласти столову ложку посіченого зірочника чи кропу (зелені чи насіння), на 2 хвилини занурити в окріп, витягти і дати охолонути до теплого. Потім покласти компреси на очі, накрити зверху рушником і полежати 10-15 хвилин.
За деякий час внутрішнього і зовнішнього лікування відчуєте, що катаракта відступає, і в операції нема необхідності. От тільки не запускайте хворобу до стану, коли вже в оці й кришталика не видно — одне лишень більмо. Ще нагадаю: як нема катаракти, то не буде і глаукоми.
Зірочник добре лікує всі внутрішні кровотечі. Треба вичавити з нього сік — це неважко, бо рослина дуже соковита. До 1 чайної ложки додати трохи меду і споживати в разі кровотеч у роті, шлунку, кишківнику (зокрема, гемороїдальних).
Шкода, що вже не спитаєш в бабусь-прабабусь, як вони лікували зірочником ревматизм суглобів. Головне, що нестачі в таких природних ліках ніколи не відчували! Загалом пили настій (1 ст. л. на склянку окропу) 4 рази на день, а хто хотів швидше пролікувати ревматизм, оздоровити нирки, позбутись подагри та сильного болю вживали по 2 ст. л. кожну годину.
Коли боліли суглоби від ревматизму, артриту, подагри 4 ст. л. зірочника заливали 1 л окропу, ставили на 5 хв. на слабкий вогонь, настоювали допоки прочахне і виливали у ванну. Від подагри робили також ванночки для ніг — дуже швидко відступала ця хвороба.
Щоб зберегти зірочник для лікування якомога довше, можна зробити настоянку на горілці: 2 ст. л. на склянку горілки, настоювати 2 тижні, вживати по 5-7 крапель.
Бачите, що лікуватись зірочником не важко: їхати шукати десь далеко не потрібно, трава корисна дітям і дорослим, нікому не шкодить. Українці ж бо ніколи не були ліниві, а були роботящі, заповзяті, дбали про здоров’я своє і своїх дітей. Вивчайте, застосовуйте трави і будьте здорові!
Велика повага до Вас, Наталіє Петрівно і подяка за збереження досвіду лікування травами