В попередній публікації про користь гарбуза ми акцентували увагу передусім на його синергічному позитивному впливі на наше здоров’я. Вчені доводять, що їжа з гарбуза не лише смачна й поживна, а й здатна захистити нас від численних інфекційних і хронічних хвороб. Але допитливим зеленопланетянам буде цікаво дізнатись і про вплив на людський організм й окремих складників цього шанованого українцями овоча. Усвідомлене ставлення до свого харчування і лікування часто досягає значно більшого ефекту.
Почнемо з полісахаридів, яких приблизно однаково у м’якуші та насінні гарбуза. Науковці показали, що вони виявляють фармакологічну активність щодо COVID-19: знижують рівень окислювального стресу в клітинах і тканинах і можуть зменшити симптоми діабету. Завдяки цьому гарбуз є чудовою антиоксидантною їжею, а харчові волокна з низькою енергетичною цінністю знижують рівень глюкози в крові. До того ж з крохмалю м’якушу можна виробляти екологічні їстівні плівки.
Виявлено, що гіпоглікемічна дія гарбуза зумовлена водорозчинними полісахаридами, пов’язаними з білками. Саме вони підвищують рівень інсуліну в крові та знижують рівень і покращують толерантність до глюкози. Виокремили навіть полісахарид з сильним антиоксидантним і гіпоглікемічним потенціалом й ряд інших з гіпоглікемічною дією.
Коронавірус атакує передусім респіраторну систему, спричиняючи інфекцію та запалення. Гарбузові полісахариди є неспецифічними прискорювачами імунної системи, завдяки зміцненню її різноманітних функцій та ланок. Один з них виявив імуномодулюючу дію щодо макрофагів.
Дослідження полісахаридів зі шкірки та м’якуша гарбуза також довели протипухлинну й гепатопротекторну дію, зниження концентрації ліпідів у плазмі крові.
Гарбуз є багатим джерелом вітамінів і мінералів. Вірусні інфекції активують окисне ушкодження клітин, а вітаміни як антиоксиданти зменшують ризик запалення, зберігаючи функціональні властивості органів. Таким чином знижується окислювальний стрес, вщухає цитокіновий шторм, зрештою полегшуючи перебіг захворювання.
Вітамінів достатньо як у свіжому, так і в печеному, вареному гарбузі, в порошках, екстрактах, й інших функціональних продуктах з нього. Страви з гарбуза чудово впливають на всіх людей: від найменших до найстарших.
Нагадаємо, що гарбузове насіння є багатим джерелом олії (32–41%), протеїну (14–33%), клітковини (11–25%) та вуглеводів (7–27%).
Вітаміни А, С і Е виявляють життєво важливий вплив на стійкість імунної системи до вірусів. В насінні гарбузачимало вітаміну Е (токоферолу), який є передусім антиоксидантом. Недарма гарбузова олія є невід’ємною частиною японської дієти довгожителів.
Серед таких антиоксидантів як фенольні сполуки, вітаміни Е, С, К і В2 в гарбузах є різноманітні каротиноїди. Вони відіграють важливу роль у харчуванні людини, запобігаючи шкірним захворюванням, захворюванням очей і раку. Страви з гарбуза ефективно запобігають розладам здоров’я, пов’язаним з дефіцитом вітаміну А. І оскільки гарбузи вирощують мешканці величезних територій, споживаючи вареним, печеним, в супах, каррі тощо це доступний та недорогий засіб для зміцнення організму. Гарбузовий порошок може слугувати чудовим концентратом бета-каротину та фітохімічних речовин. Він здатний покращити смак хліба та випічки, надати виробам темно-жовтого або помаранчевого кольору, підсолодити й збагатити харчовими волокнами.
Своїм сонячний кольором гарбузи завдячують високому вмісту в нихбета-каротину. Ця речовина перетворюється в організмі людини на вітамін А і запобігає хворобам: головним чином, завдяки антиоксидантній дії. Протизапальні властивості бета-каротину зменшують ризик раку шкіри, спричиненого сонячним світлом, тоді як альфа-каротин передусім запобігає старінню, росту пухлин та катаракті. З бета-каротину сподіваються розробити ліки від ковіду. Каротиноїдні пігменти плодів гарбуза дають надію на профілактику раку простати.
Багато каротиноїдів (0,97–112 мкг/100 г бета-каротину, віолаксантину, неоксантину, лютеїну тощо) також у шкірці гарбуза, а ще чимало токоферолу і токотрієнолу.
Насіння гарбуза багате на мінерали, зокрема є чудовим джерелом цинку. Насіння як таке, перероблене на порошки та пасти значно поліпшує травлення завдяки активації ферментів та покращенню метаболізму, а гарне травлення зміцнює імунітет. Цим займаються помічні пептиди, пов’язані з цинком.
Посилюючи імунітет, збільшуючи виробництво лейкоцитів, та антиоксидантний захист Zn допомагає організму протистояти вірусним захворюванням.
В гарбузі також чимало заліза, яке нормалізує біохімічні функції в організмі, забезпечує гомеостаз, зменшує ризик інфекції. Селен зміцнює як вроджену, так і адаптовану імунну систему.
Білки, пептиди та ферменти. Гарбузове насіння містить 28–40% білка, здатного забезпечити щоденну профілактику та лікування ковіду. Білок має хорошу поживну якість, містить велику кількість глутамінової кислоти. Амінокислота кукурбітин з насіння допомагає знищувати кишкових паразитів, таких як стрічкові та аскариди.
Було виявлено 36 високозасвоюваних пептидів, які можуть зв'язувати каталітичні центри вірусних білків, і пептиди з високою здатністю зв’язувати спайкові білки коронавірусу. Були виділені також білки, які перешкоджають проростанню меланоми, зокрема мошатин, що пригнічує ріст специфічних клітин цього новоутворення. Білок кукурмозин із м’якушу виявляє сильну цитотоксичність щодо трьох ліній ракових клітин.
Різні частини рослин гарбуза містять різні антибіотичні компоненти, в тому числі протигрибкові речовини. Досліджений пептид з гарбузового насіння, здатний пригнічувати Botrytis cinereal, Fusarium oxysporum і Mycosphaerella arichidicola. Білок з плодів гарбуза виявив значний протигрибковий ефект щодо Fusarium oxysporum, а також продемонстрував синергічний ефект з ніккоміцином (інгібітором росту Candida albicans). Насіння гарбуза також містить білки, що пригнічують ріст дріжджових клітин і грамнегативної бактерії E. coli. Сильна протигрибкова дія не супроводжується шкідливим чи токсичним впливом на еритроцити людини. Тож гарбуз можна вживати як потужний протимікробний засіб, спроможний захистити від інфекційних захворювань.
Білки гарбузового насіння також беруть участь у процесі згортання крові, оскільки можуть мати інгібуючий вплив на трипсин і активований фактор Хагемана.
Ліпіди, жирні кислоти. Гарбузове насіння може містити до 50% жиру. Гарбузова олія добре відома своїм зеленкуватим кольором, горіховим смаком і запахом. За вмістом поліненасичених жирних кислот вона схожа на кунжутну, соєву та соняшникову олії. Найбільше лінолевої (26–81%), олеїнової (15–30%), пальмітинової (1–20%) і стеаринової кислоти (0,2–5%). Були виявлені біоактивні фітопростани та фітофурани, а також каротиноїд сквален, що має позитивний вплив на ліпідний обмін.
Останні дослідження показали, що гарбузова олія завдяки моно- та поліненасиченим жирним кислотам, фітостеролам, каротиноїдам може слугувати функціональним та консервуючим інгредієнтом в нутрицевтиці та косметичній промисловості. Чудові антиоксидантні властивості також дозволяють використовувати олію в різноманітних харчових продуктах.
Гарбузова олія пригнічує артрит подібно протизапальному препарату індометацину. Більше того, вони добре взаємодіють разом. Хороший ефект поєднання гарбузової олії зі гіпотензивними препаратами фелодипіном і каптоприлом.
Багатообіцяючі результати показує і мікроемульсія з гарбузового насіння. Протизапальна, антиоксидантна та імуномодулююча дія допоможе вберегтись від вірусів. Каротиноїдні пігменти забезпечують різні переваги для здоров’я, особливо відзначимо антиканцерогенний ефект. Дієта з високим вмістом гарбузового насіння значно знижує ризик раку молочної залози, шлунка та колоректального раку.
Як бачимо, навіть цей невеликий обсяг даних, отриманих різними групами вчених, дуже переконливо свідчать на користь гарбуза як чудового продукту щоденного харчування. Але дослідження не завершені, й на нас чекає ще багато наукових відкриттів!
