Як же я люблю наші придеснянські луки! Таке роздолля! На кожному клаптику по кілька лікарських рослин — назбирав, наварив чаю і здоровіший, міцніший став, імунітет посилив, профілактику від хвороб отримав. Є тут і рослина, яка, хоч і називається гірська, але насправді росте по всій Україні на узліссях, у лісах, між кущами, на луках, в степах. Але, дійсно, піднімається і високо в гори.
Вона знайома вам, ви її часто бачите, але може і не знаєте, що ця рослина дуже цілюща і лікує такі тяжкі захворювання, що диву даєшся. Це гірська конюшина (Trifolium montanum): горішок білий, в’язіль, івасик, кошики, полуничник, зайчики, куряча лапка, сороча лапка, котячі лапки. Скільки уваги до невеличкої рослинки в цих давніх українських назвах!
Наші предки дійсно її добре знали і використовували для ліків, а листочки їли: додали кілька до салату чи супу — і задовольнили потребу на день у вітаміні С. Вона ніжна, гарна і, якщо нюхати її зблизька, то приємно духмяна, а квітує від самого травня білими чи жовтувато-білими квіточками. Ще навіть у жовтні ми можемо знайти її квіти.
Відрізнити її від білої конюшини можна за видовженими листками (проти округлих у білої), які складені у формі пташиної лапки — звідси і назви «куряча» чи «сороча лапка». Відрізняється також дещо іншою формою суцвіття і тим, що на кожному стеблі виростає два (зрідка три) суцвіття: одне високо, на кінці стебла, а друге — нижче і збоку.
Для ліків беремо лише суцвіття або надземну частину із суцвіттями. У складі конюшини є глікозиди, вітаміни і мінеральні солі, але також ціаніди, які, втім, при дозованому вживанні ніяк не нашкодять. Рослина має небагато ефірних олій, але вони дуже цілющі.
Гірська конюшина лікує грижі, геморой, запальні процеси верхніх дихальних шляхів так само добре, як і всі інші конюшини.
Коли температура підвищилась, з'явився нежить, бронхіт, захрипло горло, людина кашляє і не може відкашляти мокротиння, то можна брати будь-який вид конюшини. Але саме конюшина гірська добре допомагає видалити харкотиння, пролікувати легені. Часто після ковіду-19 у людей надовго залишається застій у дихальних шляхах — в цих випадках краще брати саме цю конюшину.
А скільки ж разів туберкульозні хворі зверталися до конюшини, щоб відновити легені, позбутись зловмисної палички Коха — конюшинам під силу його вилікувати.
Для лікування п’ють настій чи відвар.
Настій конюшини
Залити 1 ст. л. трави (подрібнених суцвіть і листочків) склянкою окропу, настояти 1-2 год. Пити по третині склянки 3 рази на день перед їдою, щоб ліки добре всмоктувалися.
Відвар конюшини
Залити 1 ст. л. трави (подрібнених суцвіть і листочків) склянкою окропу, прокип'ятити 3-5 хв., настояти пів години, допоки прочахне. Пити по третині склянки 3 рази на день перед їдою. Зовнішньо відвар використовують для припарок і місцевих ванн в разі наривів, опіків, геморою.
Конюшинамістить глікозиди, які допомагають серцю працювати. Тому її застосовують, коли коле в серці, болить (особливо у людей з цукровим діабетом), коли ослаблений серцевий м'яз. До речі, при цукровому діабеті також використовуються всі конюшини.
Гірська конюшина, горішок білий, завдяки покращенню роботи серця і доброму впливу на роботу нирок, усуваючи всі запальні процеси сечостатевої системи, позбавить людину від набряків серцевого і ниркового походження, де б вони не з'явились.
Жінки у ті часи, коли взагалі не було ніяких ліків, рятувалися цією конюшиною, коли білі (так звана молочниця) буквально роз'їдали дітородні органи. Такі виділення можуть бути спричинені не лише грибком, а й цитомегаловірусом. В таких випадках з відвару робили місцеві ванночки. Але при білях, болях і геморої жінки також пили чай з конюшини.
Місцеві ванночки в разі геморою допомагають розсмоктати вузли і запобігти кровотечам.
Якщо є висипи на шкірі, опіки, рубці після опіків, обмороження, також допомагає відвар.
Іноді мами дивуються, що коли дають дитині чай із цієї конюшини, то виходять паразити. Конюшина очищає організм також від токсинів, тому її дають від отруєння.
Це одна з небагатьох рослин, яка допомагає позбутись грижі: п'ють відвар чи настій трави натщесерце вранці, одразу цілу склянку для того, щобпідтягнути травні органи, тонізувати їх і таким чином пролікувати грижу. В цьому випадку можна застосовувати і насіння конюшини.
Пахові грижі частіше бувають зліва, бо там опускається шлунок, секреторна діяльність якого понижена. А ця рослина допомагає шлункові працювати.Якщо не буде розтягнутий, опущений шлунок, кишківник буде працювати нормально і очищатися вчасно, не буде шукати слабкого місця у стінці черевній, щоб прорвати її і вилізти, бо йому там тісно. Підтягнеться шлунок, запрацює вся травна і вся легенева система, не буде людина кашляти, натужуватися, отож, і не будуть виникати грижі.
Конюшину від грижі можна застосовувати профілактично:якщо ви відчуваєте, що є тяжкість у шлунку, болить живіт при натисканні, то профілактично вранці натщесерце 1-3 тижні пропийте конюшину.
Раніше, коли болів живіт у дитини чи дорослого, теж давали настій (1 ст. л. на склянку окропу) цих білих квіточок: шлунок починав нормально працювати, тому печінка поступово позбавлялась токсинів, відновлювалась, як і підшлункова залоза, очищався весь організм, проходив біль і людина почувалась здоровою.
Ось така вона цілюща — конюшина гірська, кошики або ж зайчики — її білі квіти та листочки можете зібрати до своєї домашньої аптечки, насушити на зиму. Бо взимку чай з конюшини чи з додаванням конюшини стане в нагоді в разі грипу чи іншої застуди, бронхіту чи ковіду. До чаю можна додати варення малинового, калинового, ожинового — і тоді не знадобиться ні аспірин, ні антибіотики!
