Ростуть у нас в Україні дві гарненькі і дуже схожі між собою рослинки: горлянка женевська (Ajuga genevensis) і горлянка повзуча (Ajuga reptans). Належать до родини Глухокропивові, або Губоцвіті, і мають типові ознаки цієї родини, насамперед, це оті їхні квіти у формі лійки з «губами» (верхньою і нижньою, але деколи верхня буває редукована) та чотиригранне стебло.
Горлянки можуть схрещуватися між собою, мають кілька підвидів та ще й можуть мати квіти різних кольорів. Однак, їх можна відрізнити. Женевська горлянка має листки із зубчатим краєм, повністю волохате стебло, з одної розетки прикореневих листків виростає кілька стебел, вона не має надземних повзучих стебел, але має підземне кореневище. Повзуча горлянка має рівні краї листків, лише одне стебло, яке має лише дві помітно опушені протилежні поверхні, хоча рідкі волоски є і на інших двох гранях стебла. І ще вона має наземні повзучі стебла, тому й називається повзуча.
Обидві горлянки мають схожі лікувальні властивості, не є офіцинальними, а їхній хімічний склад зараз тільки на початку вивчення. Вони містять поліфеноли (флавоноїди та поліфенольні кислоти) (їх більше у женевській горлянці), складну суміш пігментів на основі ціанідину та дельфінідину (їх більше у повзучій горлянці), хлорофіл, алкалоїди, дубильні речовини, леткі олії.
Збирають повністю розквітле стебло, яке використовують у багатьох видах чайних і лікувальних сумішей, а також окремо. Молоде листя можна класти в салати та супи, але потроху, бо воно гірчить.
Горлянка женевська — багаторічна, світлолюбна, росте по всій Україні на сухих і напівсухих луках і степових схилах, узліссях листяних і світлих хвойних лісів. На земляних розвалах, насипах, грубих ґрунтах без рослинності часто з’являється одною з перших рослин. Поширюється насінням на далекі відстані, а на місті швидко розростається підземними кореневищами з бруньками, тому завжди росте колоніями.
У кожної рослини є кілька стебел заввишки 10-30 см, вони ростуть з розетки листків. Стеблові листки сидячі, еліптичні, темно-зелені, зверху опушені. Нижні — цілокраї, а верхні — зубчасті, поступово перетворюються в приквітки, волосисті по периметру та вздовж жилок, часто зелено-пурпурові. Квітне з квітня по червень блакитними, рідко рожевими або білими квітками. Іноді цвіте вдруге в теплий осінній період.
Горлянка повзуча менш поширена, любить помірно вологі ґрунти від низин до рівня гір, росте вздовж струмків, на луках, пасовищах, в листяних лісах в Карпатах і Кримських горах, на Поліссі, у лісостеповій зоні.Розмножується, крім насіння, наземними вусами (що її різнить від женевської горлянки),бруньки на яких восени вкорінюються, і навесні з них виростають нові квітконосні стебла. Стебла червоно-фіолетові вгорі та опушені лише по двох гранях. Листки майже цілі по краю, з темно-синім відтінком. Цвіте в травні—червні. Квіти синьо-фіолетові, рідко білі чи брудно-рожеві.
Загалом ці рослини мають кровоспинну, потогінну, сечогінну, протизапальну, жарознижувальну, антисептичну, антиоксидантну, протидіабетичну, захисну, тонізуючу дію.
Їх здавна використовувалася в народній медицині багатьох народів в основному проти кровотеч (як зовнішніх, так і внутрішніх), проносів. За ці якості горлянок, та ще за сприяння загоєнню ран, відповідальні дубильні речовини (або таніни), що містяться в них.
Лікували цими рослинами також виразки ротової порожнини, шлунка і дванадцятипалої кишки, жовчнокам'яну і сечокам’яну хвороби, захворювання печінки.
Горлянки лікують і хвороби дихальних шляхів: біль в горлі, запалення мигдаликів (тонзиліт), легень і бронхів, астму, туберкульоз легень, біль у грудях, а також отити.
Це одна з небагатьох трав, яку рекомендують при втраті голосу внаслідок запалення голосових зв'язок або сильної застуди. В цьому випадку нею можна доповнювати або замінятипарило звичайне і медунку лікарську, які теж допомагають від охриплості та болю в горлі.Можете скористатись трохи складною, але ефективною сумішшю рослин.
Чай від втрати голосу і захриплості
Зробити суміш горлянки (5 частин), парила звичайного (5 частин), листя підбілу (4 частини), медунки лікарської (4 частини), вероніки лікарської(4 частини), квітів бузини (3 частини), кореню алтеї лікарської (3 частини), насіння фенхелю (3 частини). 2 ст. л. суміші залити 0,5 л окропу, закрити кришкою і дати настоятися 20 хв. Потім перелити настій в термос і пити теплим потроху впродовж дня.
Настої горлянок допомагають від ревматизму та запалення придатків матки, адже горлянки мають протизапальну дію; знижують артеріальний тиск; лікують малярію. Горлянки покращують обмін речовин і задля тонізуючої дії на метаболізм їх додають до зборів інших трав, які використовують як чай.
Захисну і регенераційну дію горлянок на мозок, нервову систему встановили недавно і підтвердили її у дослідах на тваринах. Екстракти цих рослин захищають когнітивні (розумові, пізнавальні) здібності, відновлюють пам'ять. Причому, схоже, що нейропротекторна активність значно вища у повзучої горлянки, ніж у женевської, що може бути пов’язано з вищим вмістом в ній іридоїдів. Отож, ймовірно, ці рослини будуть корисними для людей з різними нейродегенеративними хворобами.
Настій горлянки повзучої
6-8 г сировини (2 ст. л.) залити склянкою окропу, настоювати до охолодження, пити по 1 ст. л. 5 разів на день.
Однак, не можна переборщувати, оскільки горлянка має злегка наркотичну і отруйну дію. Безпечною є доза у 3 чайні ложки свіжої або висушеної трави, вжита впродовж дня, але не всяодразу!Горлянки краще взагалі не вживати вагітним, годуючим жінкам і дітям.
Зовнішньо, місцево настій, свіже подрібнене листя, сік використовують в разі опіків, виразок на шкірі, ран, екземи, випадіння волосся (миють ним голову), захворювань ротової порожнини (стоматити, виразки), ангіни.
Настій горлянки для зовнішнього застосування
5 ст. л. трави заварити в 1 л окропу, настоювати 4 год.
При місцевому застосуванні горлянка проявляє також антиоксидантні властивості і захищає шкіру від УФ опромінення, тому варто використовувати її з косметичною метою як захист від старіння, особливо влітку: це може бути протирання шкіри її настоєм чи соком, маски з розтертої свіжої рослини — особливо перед виходом на вулицю, на сонце.
Горлянка якраз у повному цвіту — потурбуйтесь з її допомогою про своє здоров’я і красу!Вона не дуже популярна сьогодні, може тому, що є дієвіші і більш спеціалізовані рослини, але все ж ігнорувати її було б несправедливо. Та й хто зна, яка рослина підійде саме вам, саме у вашому випадку.
На фото: горлянка повзуча.
