Цьогоріч через аномальне весняне потепління і спекотне літо мало є плодів у шипшини, зовсім без ягід бузина, а горобина багато де не дозріла і осипалась. Але якщо знайдете її, то не відмовляйтесь від її пригощання, як кажуть, не кривіть носом через те, що горобинки малі, гіркі і терпкі! І зараз розповімо чому.
Плоди горобини — це яблучка з неймовірно корисним складом. Крім червоних, у інших видів вони бувають білими, жовтими, рожевими, коричневими — рід горобин (Sorbus) лише в Європі має десятки видів! Народна медицина використовує плоди не лише горобини звичайної (Sorbus aucuparia), а й більшості інших представників цього роду.
В плодах є багато вітаміну C та каротину, вітамінів B, Е (токоферолів), є Р-вітамінні речовини (кверцетин, ізокверцетин, рутин), мінерали (залізо, калій, магній, мідь, бром, йод), пектини, кислоти, антоціаніди, до 8% глюкози і фруктози, сорбінові сполуки.
Збирають для лікування достиглі та не зовсім плоди — зазвичай після перших приморозків, коли вони стають і більш солодкими, і менш токсичними. Сушать при температурі до 70°С, зберігають 2 роки. Якщо ж хочете довше зберегти плоди свіжими, то залиште їх цілим гроном, не відриваючи від плодоніжок.
Сушіння — не єдиний спосіб заготовити горобину. Консервувати свіжу горобину радимо без цукру. Плоди бланшувати 5 хв., накласти повну банку і залити киплячим яблучним соком, можна з відваром шипшини. Закрити металевою чи пластмасовою кришкою і так зберігати. Приймати по 1 ст. л. або (дітям) по 1 ч. л. чи 1 дес. л. перед їдою.
Настої свіжої горобини роблять так: 1 ст. л плодів залити 200-300 мл окропу, закрити, настояти 4 год., випити за 3 рази перед їдою. Горобину добре таким чином заварювати разом з шипшиною.
А ще з горобини роблять варення, компот, желе, шнапс, сироп, сік, додають під час приготування яблучного оцту чи вина для їх освітлення.
Лікує це дерево чимало хвороб: бактеріальні, вірусні, запальні; пухлини, ревматизм, закрепи, кровотечі, хвороби сечостатевої системи, клімактеричні розлади і кровотечі, атеросклероз, туберкульоз. Плоди мають сечогінну дію, тому їх радять від асцитів і набряків. Вони розширюють судини, отже, лікують гіпертонію і серцеві хвороби. Допомагають працювати печінці (в разі жирового гепатозу)і жовчному міхуру (посилюють рух, виділення жовчі). Їдять їх як полівітамінний і полімінеральний комплекс у випадку гіповітамінозу, астенії, втоми.
Порошок із сухих плодів заварюють окропом і отримують пікантний чай: солоденький, кисленький, пахучий. Порошок також можна додавати геть до всіх страв — цілу чи пів чайної ложки за один раз. Це найдоступніший спосіб регулярно отримувати від горобини всі її дари. Доданий до борошна, порошок діє і як вітамінно-мінеральна добавка, і як природний розпушувач.
Коли люди сідають на дієту, отже, є потреба зменшити апетит, то п’ють пів чайної ложки порошку горобини, і апетит притлумлюється. З іншого боку, пюре зі свіжих зварених плодів (в невеликих кількостях) піднімає апетит та стимулює вироблення шлункової кислоти, діє як легке проносне. Дитині стачить давати 10 ягід на день — і вона буде спокійна, буде добре вчитись і їсти, бо у неї добре працюватиме шлунок і кишечник.
Щоб отримати сік, ягоди пересипають цукром, ставлять в теплому місці, а коли пустять сік, п’ють його по 1 ст. л. двічі на день — він теж стимулює роботу кишечника.
Відвар чи настій плодів згодиться для полоскання хворого горла, а всередину його можна вживати як антимікробний засіб.
Настій 2 ст. л. горобини (або по 1 ст. л. горбини і шипшини) на 0,5 л окропу (залити, закрити, настояти 4 години; можна і проварити на 5-10 хв. на водяній бані чи малому вогні) п’ють по половині склянки 4 рази на день. Такий настій корисний абсолютно всім! Але особливу віддачу від нього відчують чоловіки і жінки у клімактеричному періоді. Він позбавить від головного болю, високого тиску, додасть сил, тонізує організм, травну систему, допоможе спинити кровотечу перед і під час клімаксу, інших клімактеричних синдромах. Згодиться і для того, аби відновити порушені чи відсутні місячні. Для всіх цих потреб можна зробити і настоянку: 100 г плодів залити 0,5 л горілки, настояти і вживати по 1 ч. л. 4 рази на день.
Жінкам молодим горобина особливо потрібна: вона регулює місячні, мізерні чи коли їх нема, запобігає небажаній вагітності (але треба ще додати спринцювання відваром горобини).
Горобина діє як профілактика глаукоми: треба з’їдати за день 2 ст. л. ягід у будь-якому вигляді. Вона тамує ревматичний і артритний біль, є протипухлинним засобом. Завдяки пектинам очищає організм від холестеролових відкладів в судинах, а печінку від жирового переродження: краще вживати сам плід, який вже був приморожений, щоб отримати більше пектинів.
Соком ягід можна змащувати бородавки чи прив’язувати до них розрізаний плід: бородавка за 1-2 тижні зникне. Оскільки бородавки — це вірусні утворення, то й не дивно. Бо і науковці підтвердили, що горобина має противірусну дію, навіть проти герпесвірусу-3, який викликає рак шийки матки.
Листя діє проти грибкових уражень на шкірі. Використовують листя і всередину: для лікування астми, задишки, туберкульозу, гастриту, діабету.
Ще ширше застосування у суцвіть. Суцвіття звичайної горобини використовують як протизапальні, судинорозширювальні засоби, для покращення апетиту, як джерело вітамінів, сечогінний та м’який проносний засіб, ним лікують хворобливі менструації, розлади роботи нирок.
Сучасні дослідження різних частин горобини показують, що суцвіття часто багатші за складом, ніж плоди. Наприклад, в них, навіть в листі, значно більше фенольних сполук (галової, хлорогенової кислоти та інших), які є протизапальними і антиоксидантними: в суцвіттях і листі до 12 одиниць, а в плодах лише 2-3.
Флавоноїдів (кверцетин, кемпферол, ізокверцетин, рутин, гіперозид, ізорамнетин) у листі і суцвіттях в 2 рази більше, ніж у плодах. Проантоціанідинів в суцвіттях і листі 7%, а в плодах максимально 2%.
Всі ці сполуки (поліфеноли) мають сильні антиоксидантні властивості: бережуть наші клітини, ДНК, ліпіди від пошкодження киснем, іншими окисниками, чим запобігають розвитку ракових, запальних захворювань, уповільнюють старіння. Тому поліфеноли мають протидіабетичну, протимікробну, протипухлинну, противірусну, протигрибкову дію, корисні від пародонтозу та остеоартриту, захищають судини, серце, печінку, нерви. Один з багатьох конкретних прикладів: антиоксиданти плодів горобини садової (Sorbus domestica) помякшують прояви і перебіг інфекції Clostridium, запалення кишечника та синдрому подразненого кишечника.
Відвідувачка нашого сайту пані Людмила питала про корисні властивості горобини дуболистої, або скандинавської (Sorbus scandica). Це гарне дерево широко культивується в Європі. Вчені досліджувалирослину як потенційне джерело біоактивних тритерпенів. Шість виділенихсплолук показали значну цитотоксичну активність щодо ракових клітин.
У північній півкулі росте близько 100 видів, гібридів і форм горобини. В Україні з 8 видів найбільш поширена горобина звичайна, на Поділлі і в Карпатах зустрічається дуже декоративна берека, (Sorbus torminalis). ВКриму трапляється горобина домашня — з великими їстівними плодами, горобина кримська (Sorbus taurica), грецька (Sorbus graeca).
Загалом досліджено мінімум 20 різних видів, гібридів, сортів горобин — і всі вони мають видатну антиоксидантну, отже, лікувальну і профілактичну дію! Плоди, суцвіття, листя, стебла, внутрішня кора часто показують антиоксидантну активність на рівні або й вищу, ніж у багатьох їстівних ягід, таких як аронія та чорниця. Вміст хлорогенової кислоти в солодких плодах горобини може сягати 200 мг/100 г, що можна порівняти з кавою арабіка, її найбагатшим харчовим джерелом. Хлорогенова кислота пов’язана зі зниженням ризику діабету 2 типу, зменшує діабетичні ускладненння. Загалом, недозрілі поди горобини містять істотно більше різних антиоксидантів, ніж дозрілі!
Нарешті, застереження. Плоди містять парасорбінову кислоту, яка подразнює шлунок, може викликати розлад травлення та пошкодження нирок. Термічна обробка, заморожування перетворюють її на нетоксичну сорбінову кислоту. Тому й краще збирати плоди після перших заморозків. У культурних сортів парасорбінової кислоти майже нема. Насіння містить ціаногенний глікозид, тому при переробці плодів зернята бажано видаляти.
