Хламідіоз — інфекційне захворювання, викликане бактерією хламідією Chlamydia trachomatis. Вражає органи сечостатевої системи; разом з трихомонозом є найпоширенішим в світі захворюванням, що передається статевим шляхом.
Інфекція передається під час статевого акту, тому й підхоплюють її зазвичай з початком статевого життя. І тому серед інфікованих найбільше молодих людей у віці до 24 років — 75% всіх випадків. Середня частота інфекції в Європі десь 200 випадків на 100 тис. жителів; в Ісландії, Данії, Норвегії 400-600 випадків на 100 тисяч.
Незахищений оральний або анальний статевий акт також може призвести до хламідійної інфекції горла (фарингіт) або прямої кишки (проктит). Використання презервативів значно зменшує ймовірність інфікування.
Підступність хламідіозу в тому, що він протікає без симптомів у 70% жінок і 40-96% чоловіків. Людина не лікується, а тим часом інфекція може поширитись на органи малого тазу, що трапляється у 6-10, за іншим даними 40% інфікованих жінок, спричинити безпліддя у 7%, позаматкову вагітність у 3%.
Хламідія живе на слизових оболонках. У жінок запалення може охопити уретру, бартолінові залози, шийку матки (цервіцит), матку (ендометрит), маткові труби (сальпігініт). Запалення маткових трубах спричиняє фіброз, злипання маткових труб і, як наслідок, безпліддя та позаматкову вагітність. У Німеччині до 100 тисяч жінок залишаються безплідними через хронічний хламідіоз.
Тривала інфекція призводить ще й до важкої імунопатології. Хламідіоз є самостійним фактором, що збільшує ризик дисплазії і раку шийки матки, і допоміжним ― в разі інфекції вірусом папіломи. Ймовірно, збільшує ризик раку маткових труб та яєчників.
У вагітних хламідіоз загрожує передчасними пологами. А під час пологів існує небезпека інфікування немовляти з розвитком неонатального кон’юнктивіту (на 5-14 день життя) або пневмонії.
Підхопити хламійний кон’юнктивіт можна і в басейні, його так і називають: кон’юнктивіт басейну. Якщо вода недостатньо хлорована, хламідії зі статевих органів відвідувачів з водою потрапляють в очі, викликаючи запалення. Можливе і самозараження з брудними руками від статевих органів до очей.
Серед симптомів хламідіозу в жінок є виділення з піхви та прямої кишки, неприємний запах і свербіж, хронічний біль внизу живота, хворобливий статевий акт, печіння під час сечовиділення, кровотечі між місячними. Стерта форма проходить непомітно.
У чоловіків хламідія викликає запалення уретри (уретрит), запалення простати (простатит) і придатка яєчка (епідидиміт), що може призвести до безпліддя. Симптоми у чоловіків проявляються через 5-10 днів після інфікування: печіння під час сечовипускання, водянисті чи слизові виділення з пенісу або прямої кишки, біль у калитці (мошонці) або її чутливість, ректальний біль.
В результаті гострої інфекції також може розвинутись артрит (ДНК хламідій знаходять в суглобовій рідині), запалення сухожиль, рідко синдром Рейтера (поєднання уретриту, увеїту і артриту).
Венерична лімфогранульома рідкісна в Європі, але все ж трапляється. Її викликають певні серотипи C. trachomatis. Передається статевим шляхом. В місці інфікування розвивається поверхнева виразка, з’являється болісне збільшення лімфатичних вузлів у паховій області з подальшими розривами, рубцями і розплавленням вузлів. Без лікування виникає застій лімфотоку, слонову хворобу.
Діагноз визначають шляхом аналізу зразка сечі, мазків зі статевих органів, прямої кишки, глотки, ока. Лікують антибіотиками, одночасно обох партнерів. Результат треба перевірити за 4-5 тижнів після терапії. Лікування зазвичай усуває інфекцію, але не відновлює пошкодження тканин, що виникло.
Після лікування антибіотиками з метою усунення негативних наслідків інфекції доречно скористатись засобами народної медицини. Фахівці «Зеленої планети Земної» для цього застосовують цілющі фітокомпозиції ГЕМОСАН, УРОСЕПТ, ЕРІЗЕПАН.
