Найстарішим його зображенням 5 тисяч років. У багатьох старовинних книжках є опис лікувальної дії. А це: запалення нирок і сечового міхура, печінки, набряки, закрепи, астма, гіпертензія, діабет, подагра, ревматизм…
Рід Asparagus налічує близько 300 видів, з них до 8 видів росте в дикій природі України. Найвідомішим є Asparagus officinalis — холодок лікарський, спаржа, аспарагус, або ж холодок заячий — так його називають в народі.Цей багаторічний вид походить із Середземномор’я: його вирощували як овоч ще давні єгиптяни, греки, римляни, сирійці. Римляни паростки на осінь і зиму сушили та навіть заморожували високо в Альпах для банкетів.
Холодок росте високим кущем. Має міцне горизонтальне кореневище, яке дає багато паростків. Його «листки» — це теж редуковані пагони. Квіти дрібні, жовтуваті, червоні ягоди слабо отруйні для людини.
Для їжі годяться лише молоді пагони: зелені (які ростуть на світлі) та білі (які ростуть, засипані землею, без світла). Біла спаржа більш м’яка і ніжна на смак, але містить менше корисних речовин. Наприклад, у Великій Британії більше люблять саме зелену спаржу. Паростки є хорошим джерелом клітковини, калію, рутину, вітамінів групи В (багато фолієвої кислоти), РР і С.
Для лікування збирають коріння і кореневища — рано навесні або пізньої осені. Їх треба промити, пров’ялити на повітрі, досушити і зберігати у дерев’яній або скляній посудині до 2 років. Збирають також ягоди та цілу рослину.
Спаржа містить дуже багато біологічно активних речовин. Це сапоніни, які є як в білих, так і в зелених пагонах: аспаранін, протодіосцин, ямогенін, сарсасапогенін, стероїдні сапоніни (аспарагозиди A, B, D, F, H, I), гіркі стероїдні сапоніни. Хай ці назви нам нічого кажуть, але дають можливість уявити і оцінити багатство складу! Сапоніни знижують рівень цукру, поганого і загального холестеролу, мають протигрибкові властивості. Сирі сапоніни з їстівних та неїстівних частин мають протиракові властивості. До речі, пагони спаржі можна їсти не лише вареними чи смаженими, а й сирими.
Це також понад 30 фенольних сполук: флавоноїдів та кислот, які мають антиоксидантну, протизапальну дію. Серед них ізорамнетин і кемпферол, але найбільше є рутину. Щоб ви уявили, наскільки його багато, наведу цифри: 1,5–7% в сухій масі зелених паростків та 0,5% — в білих. Загалом, зелені паростки мають значно сильніші антиоксидантні властивості за рахунок вищого вмісту фенолів. А пурпурові — ще сильніші, ніж зелені, завдяки антоціанам.
Різні каротиноїди є встарих і молодих стеблах: лютеїн, зеаксантин, бета-каротин, капсантин, капсорубін, віолаксантин, мутатоксантин, неоксантин.
В надземних частинах знайдено кумаринову і гідроксибензойну кислоту. А в кореневищах є у значних кількостях кавова (її найбільше), ферулова, яблучна, ізоферулова, лимонна, спаржева, фумарова кислоти. Кавова кислота не міститься в їстівних паростках, а от в коренях її 2% від сухої маси.
Більшість згаданих сполук мають сильну антиоксидантну та протизапальну дію, зменшують ризик утворення пухлин, гальмують окиснення ліпідів у мембранах клітин, рятують від больового стресу, захищають клітини печінки, пригнічують ферменти (ацетилхолінестеразу та інші), які беруть участь у багатьох різних захворюваннях.
Зауважу, що водно-спиртові настоянки спаржі мають більшу антиоксидантну дію, ніж водні, але у водних вона теж достатня. І традиційно народна медицина з успіхом використовує саме водні настої і відвари різних частин холодку.
Холодок містить унікальну сірковмісну спаржеву кислоту, яка пригнічує активність ферменту, пов’язаного із запаленням, канцерогенезом і серцево-судинними захворюваннями. Інша сірковмісна сполука, аспараптин, пригнічує фермент, який спричиняє гіпертензію.
Коріння є також хорошим джерелом рутину, кверцетину, сапонінів, лігнанів, інуліну — 16% від сухої речовини; для порівняння у паростках лише 1%.
Насіння має протидіабетичну дію (підтверджену поки на тваринах): при вживанні понад місяць знижує рівень цукру і тригліцеридів та збільшує секрецію інсуліну. Раніше насіння використовували в замінниках кави, сечогінних препаратах, проносних і ліках від невритів та ревматизму, від зубного болю, для стимуляції росту волосся і лікування раку.
У китайській народній медицині відвари коренів використовували як сечогінне, для поліпшення настрою, лікування подагри, цукрового діабету, імпотенції, кашлю з кров'ю, сухості в роті і горлі, запорів. Компресами з відварами лікували гнійні рани, фурункули і карбункули, очищали обличчя, підсушуючи вугрі.
У Східній Європі та Азії відвари коренів використовували для лікування серцево-судинних захворювань, ревматизму та епілепсії. В середні віки в Європі і Україні також застосовували заячий холодок, щоб підсилювати потенцію у чоловіків, для профілактики і лікування аденоми простати. Лікувати чоловіка треба тривалий час,щоб запрацювали всі залози, і він буде спокійний, лагідний і сильний.
Засоби для посилення потенції
5 ягід заварити склянкою окропу в термосі (або добре вкутати в іншій посудині), витримати 6-8 год., приймати по 1 ст. л. 4 рази на день, або й частіше.
Або 1 ст. л. подрібненого сухого кореня заварити склянкою окропу, настоювати 2 год., приймати по 2 ст. л. 3-4 рази на день.
Я пам’ятаю чорнобильські часи, коли такі тахікардії були, що просто серце вискакувало, щитовидка збільшувалася, нирки і печінка страждали. Тоді ми шукали аспарагус в чистих регіонах, щоб допомогти людям від тахікардії, серцевих набряків.
Настій для лікування серця
3 ч. л. подрібненої сировини з цілої рослини (надземна частина і корінь) заварити склянкою окропу, настояти 6-8 год., вживати по 1 ст. л. 3-4 рази на день.
Цим рецептом можна користуватися і в разі високого тиску, тому що спаржа розширює периферичні судини, покращує кровообіг, лікує нирки, від роботи яких теж залежить тиск. До речі, понижений тиск спаржа не понижує далі, іноді навіть нормалізує його.
На практиці я бачу, що ця рослина налагоджує сольовий обмін таможе виводити всі види солей, які обтяжують людський організм — не лише урати, які спричиняють подагру, а й оксалати, фосфати, карбонати, тріпельфосфати. Тому запобігає остеохондрозу, жовчокам’яній і сечокам’яній хворобі. А в кого нині не відкладаються солі, не утворюються камінці в нирках чи у жовчному? Таких людей, мабуть, одиниці.
Спаржа дуже добре відновлює всю сечостатеву систему: усуває запальний процес у нирках, сечовому міхурі (цистит), уретрі. Виводить з організму зайву воду у випадку асциту і набряків. Найбільшу сечогінну дію має корінь. Отож, якщо у вас запалення жовчного міхура, цистит, нефрит, набряки, камінці чи пісок, допоможе відвар.
Відвар холодку для сечостатевої системи
Траву і коріння подрібнити, 1 ст. л. залити склянкою води, 30 хв. млоїти на водяній бані чи слабенькому вогні, настояти, поки прочахне, пити по чверті склянки 4 рази на день.
У разі, коли є численні негаразди у здоров’ї, висипи на шкірі, схуднення або ожиріння, кажуть про порушений обмін речовин. Спаржа допоможе його налагодити.
Настій для налагодження обміну речовин
3 ч. л. подрібненої сировини спаржі залити склянкою окропу, закутати, настояти 2 год. Пити по 2 ст. л. тричі на день. Настій можна поставити у холодильник і потім підігрівати.
Холодок має також профілактичну протипухлинну дію, діючи через різні механізми: «лікує» мутації в генах, пригнічує хронічне запалення, сприяє здоровому травленню та розвитку мікробіоти, посилює імунітет, зменшує окислювальний стрес.
Холодок також заспокоює нервову систему, лікує атеросклероз, чистить судини, має м’яку послаблювальну дію. Але вживати його багато не треба, особливо, коли є запальний процес в травній системі. З іншого боку, є дані , що споживання спаржі полегшує симптоми коліту: кров у калі, покращує консистенцію калу, зменшує збільшену селезінку. Також споживання спаржі корисне під час лікування глаукоми, епілепсії, хвороби Альцгеймера, цукрового діабету.
Тож вирощуйте і готуйте спаржу для того, щоб усі в родині буди здорові (хіба що дітям до 2 років спаржу давати не можна).
Бажаю вам успіхів у цьому і здоров’я міцного!
