Капустяні овочі можна вважати найкориснішими з усіх за лікувально-оздоровчою дією. Хоча не будемо оголошувати змагання: кожен овоч чимось славиться, а всі разом у своєму різноманітті дарують нам повноцінне здоров'я.
Рукола, найближча родичка гірчиці, може навіть близнючка, і склад схожий. Її насіння і навіть зелень містить гірчичну олію, багату на омега-3 жирні кислоти. Як і хрін, гірчиця, салат, різні види капусти, рукола містить також глюкозинолати, глюкорафаніни, які є в усіх частинах рослини: від кореня до насіння. Завдяки цим сірковмісним сполукам капустяні мають свій характерний запах. Хоча у кожної рослини він все ж свій, особливий, і у руколи, можливо, один із найцікавіших: аристократичний, пряний, дуже апетитний!
Ці речовини в нашому організмі перетворюються на похідні сполуки з дуже потужною антиоксидантною, протизапальною, протираковою, а такожпротигрибковою, протимікробною дією.
Найвідоміша з сірковмісних речовин — сульфорафан, про якуви напевне вже не раз читали в минулих числах газети «Зелена планета Земної». Він та інші похідні глюкозинолатів впливають на активність багатьох функціональних генів з явною користю для нас. Вони збільшують біологічну активність — відтак пригнічують розвиток доброякісних і злоякісних новоутворень, запобігають поширенню пухлин; захищають клітини від пошкоджень, зокрема і нервові, чим зберігають психічне і ментальне здоров’я; змінюють стан при цукровому діабеті; сприяють очищенню печінки від токсинів; зменшують пошкодження тканин при аутоімунних процесах (коли власна імунна система нищить організм).
Є проблема в тому, що глюкозинолати і ферменти, які їх перетворюють на цілющі сполуки, руйнуються під час кулінарної обробки. Тому рукола, яку їдять переважно свіжою, є ідеальним їх джерелом.
У паростках всіх хрестоцвітих таких речовин в 10-100 разів більше. Тому з лікувальною метою і задля профілактики також дуже корисно їсти кількаденні чи й трохи старші паростки. Вирощувати цю молоду зелень можна навіть без ґрунту (інструкції є в інтернеті).
З флавоноїдів у руколі найбільше кемпферолу, кверцетину та ізорамнетину, які мають протизапальну, естрогенну, антиоксидантну дію, захищають здоров’я судин.
100 г руколи містить денну норму вітаміну К, який сприяє формуванню кісток, зростанню переломів, запобігає остеопорозу, уповільнює деградацію нервової системи, тому необхідний при всіх нервових дегенеративних хворобах, зокрема хворобі Альцгеймера.
Рукола також підвищує чутливість до інсуліну, захищає організм від пошкоджень, які супроводжують цукровий діабет, зменшує прояви діабетичної полінейропатії (пошкодження нервів).
Всі знають, що буряк містить багато нітратів, які розширюють кровоносні судини, знижують тиск. Це один з механізмів, завдяки якому овочі, особливо темно-зелені, знижують ризик серцево-судинних захворювань. Кращий кровообіг і робота серця завдяки нітратам також допомагають отримувати більше енергії, бути більш витривалими під час фізичних навантажень. Рукола містить нітратів значно більше, ніж буряк і навіть буряковий сік! В 100 г зелені руколи є 480 мг нітратів, в бурякові — 110, а в буряковому сокові — 280 мг.
Багато нітратів також у м’ясі: власних і доданих як консерванти і барвники. Може ви не раз чули, що вони є шкідливими і викликають рак, наприклад, дитячу лейкемію. З таких нітратів утворюються нітрозаміни: саме вони, а не нітрати як такі, є канцерогенами. Більше того, нітрозаміни утворюються в обробленому м’ясі (фарш, напівфабрикати, копчене, в’ялене, консервоване, всі ковбасні вироби) ще до того, як воно потрапило в організм. Навіть якщо їсти таке оброблене м'ясо разом із зеленню та овочами — це не допоможе (або допоможе частково), бо нітрозаміни вже утворилися.
В рослинах нітрозаміни не утворюються — кавова, ферулова, аскорбінова кислота блокують цей процес. Тому рослинні нітрати є безпечними — звісно, у допустимих харчових нормах. З них утворюються нітрити, а з тих — оксид азоту, який розширює судини.
Підсумуємо. Рукола буде корисна абсолютно всім — своєю профілактичною дією проти основ всіх хвороб: окисного стресу, запалення, пошкодження епітелію судин, пошкодження клітин, токсичного ураження печінки.
Якщо казати про окремі хвороби, то рукола, особливо її паростки, найбільш потрібні людям з різними типами пухлин чи схильністю до них; з атоімунними і системними запальними хворобами, наприклад артритом, ревматизмом, цукровим діабетом; при гіпертензії, стенокардії, атеросклерозі та загалом серцево-судинних захворюваннях.
Отже, рукола — то справжня їжа-ліки!