Кінза — коріандр
Сьогоднішня розповідь — про дивовижну рослину, яку я обходила колись десятою дорогою, так мені не подобався її запах. В самій назві — кінза, кишнець, клоповник, вчувається щось норовливе. І запах зелені багатьом неприємний, бо «пахне клопами». А от насіння — «коріандр», мені завжди було до душі. Тепер смаки змінились: подобається вже в салатах чи інших стравах і зелень. Через листя, дуже схоже на петрушку зовні, але з іншим, своєрідним, ароматом коріандр називають в народі китайською, індійською, або мексиканською петрушкою.
Коріандр (Coriandrum sativum) — це однорічна трав'яниста рослина родини Окружкові (Apiaceae), поширена в культурі помірних регіонів по всьому світу. Її дуже широко використовують у їжу, особливо в Південно-Східній Азії, на Кавказі, в Латинській Америці, Середземномор'ї та на Близькому Сході. Особливо шанують зелень та насіння коріандру на Кавказі.
Свіже листя додають в салати, м'ясні страви, супи, овочеві закуски, соуси. Насіння дуже широко використовують як спецію. В аптеках коріандр не продають, хоча покращують ним смак та запах ліків. Зате коріандр завжди присутній на полицях продуктових магазинів. Його використовують як ароматизатор для хлібу, ковбас, сирів, соусів, маринадів. В ефірній олії коріандру відчуваються нотки троянди, лілії, лимона. Олія слугує ароматизатором для їжі та сировиною для парфумерії, косметики та фармацевтики.
Коріандр є однією з найдавніших харчових та лікувальних рослин. Його батьківщиною найімовірніше є Східне Середземномор'я та Близький Схід. На решту території Європи коріандр потрапив із військами давніх римлян, в XV-XVII столітті був завезений до Америки, Австралії та Нової Зеландії.
Найстаріше насіння коріандру виявлено в печері Нахаль Хемар у Палестині, цим 15 знайденим насінинам — вісім тисяч років! У гробниці Тутанхамона та інших похованнях Стародавнього Єгипту археологи теж часто знаходили рештки насіння рослини.
Давньоєгипетський папірус Еберта, датований 1550 роком до нашої ери, є і найпершим свідченням використання коріандру. У другому тисячолітті до нашої ери його вже вирощували у Стародавній Греції: використовували як ритуальне підношення в храмах, інгредієнт для мазей та ароматичних сумішей. На одній із табличок в давньому грецькому храмі в Пілосі знайшли запис про вирощування коріандру для парфумерії та як спеції. Мешканці тогочасної Греції вважали, що насіння коріандру, покладене під подушку допоможе від безсоння.
Для лікування коріандр використовують з давніх-давен і до наших днів. Він покращує травлення завдяки посиленню секреції залоз травного тракту, зокрема шлунка, загоює ушкоджені тканини, тамує біль. Його використовують в разі диспепсії, втрати апетиту, нудоти, діареї. Як вітрогінний засіб коріандр зменшує газоутворення і спазми кишківника.
Вживають плоди коріандру, коли є закрепи, а ще й геморой: 1 ст. л. насіння подрібнити, залити 2 склянками окропу на годину, а потім пити по чверті склянки 4 рази на день до їди.
Коріандр добре діє і на печінку та жовчний міхур як жовчогінне — не допускає застою жовчі та утворення каменів. Можна потовкти 10 зернят коріандру і приймати цей порошок за півтори години до їди, щоб добре працювала печінка.
Як відомо, в разі високого рівня холестерину зростає ризик серцево-судинних захворювань. Використання зелені та насіння коріандру в їжу або у вигляді настоїв та відварів знижує рівень «поганого» холестерину, тобто ліпопротеїнів низької щільності, та підвищує рівень «хорошого».
У народній медицині коріандр як спазмолітичний та антибактеріальний засіб використовують не тільки від захворювань шлунково-кишкового тракту, але й в разі застуди, як заспокійливий засіб при істерії та судомах: 1 ст. л. зелені або 1 ч. л. насіння залити склянкою окропу, настоювати 10 хв., процідити, пити по півсклянки 2-3 рази на день.
Хорошим засобом у боротьбі з застудою та грипом роблять коріандр відхаркувальні властивості та достатній вміст вітамінів А і С.
На основі ефірної олії та настою коріандру в Мексиці розробили цилантрибіотик, який показав ефективність у боротьбі з бактеріями: золотистим стафілококом, кишковою паличкою, сальмонелою та стрептококом. Цилантрибіотик був більш ефективним у знищенні і пригніченні бактерій порівняно з антибіотиками широкого спектра дії, такими як гентаміцин.
Дітям дають коріандр від глистних інвазій, застосовують його як фунгіцидний засіб.
Матерям, що годують немовлят, рослина допомагає поліпшити вироблення грудного молока.
Плоди коріандру мають одночасно і заспокійливу, і тонізуючу дію, гармонізуючи психічний стан людини. Для заспокоєння нервів краще робити настоянку на горілці (1:5), приймати по 5 крапель на чверть склянки води.
В іранській народній медицині насіння коріандру використовують, щоб зменшити відчуття тривоги, та вирішити проблеми зі сном. Від безсоння ввечері п'ють чай із коріандру: 0,5-1 ч. л. насіння заварити окропом, настоювати 10 хв., пити теплим, підсолодивши за бажанням медом або нерафінованим цукром.
Коріандр радять додавати в їжу хворим на епілепсію. Рослини, подібні до коріандру, мають довгу історію використання як протисудомні засоби в народній медицині. Досі багато основних механізмів їх дії були невідомі.
В опублікованому 2019 року дослідженні вчених з університету Ірвіна в Каліфорнії описано механізм, який дозволяє коріандру ефективно стримувати деякі напади, характерні для епілепсії та інших захворювань.
Кінза активує калієві канали в мозку, що зменшує судомну активність: її речовина додеценаль відкриває канали, знижуючи збудливість клітин. Це відкриття може посприяти більш ефективному використанню кінзи як протисудомного засобу або модифікації додеценала для розробки більш безпечних і ефективних протисудомних препаратів.
Коріандр має протизапальні властивості, поліпшуючи стан суглобів в разі ревматоїдного артриту. В дослідах відвари насіння знижували рівень запалення та зменшували біль у хворих на артрит.
В разі ревматизму та хронічної втоми радять відвари та чаї: 1 кавова ложка насіння на склянку окропу, пити по склянці 2-3 рази на день.
Для розтирання та масажу, щоб полегшити ревматичний та інший суглобовий біль готують олію коріандру: 50 г насіння на 1 л якісної оливкової олії, тиждень настоювати на сонці.
Коріандр допомагає регулювати рівень глюкози у крові. Нещодавні дані показують, що включення його насіння та листя в їжу покращує чутливість до інсуліну у пацієнтів з діабетом, а в деяких випадках може знизити рівень глюкози на 15%.
Дослідження на тваринах показало, що насіння коріандру значно збільшує кількість бета-клітин підшлункової залози, які виробляють інсулін.
В невеликих кількостях коріандр цілком безпечний, але великі дози мають негативний вплив на здоров’я. 100 мл соку кінзи може викликати суттєві розлади психіки, втрату свідомості. Великі дози свіжого і сухого коріандру знижують потенцію, припиняють ерекцію та «сушать» сім’я. Надмірне споживання може підвищити чутливість до сонячного світла.
Деякі люди мають алергію до коріандру, що може проявлятися у вигляді дерматиту, кон'юнктивіту або бронхоспазму. Іноді про підвищену чутливість свідчить поколювання та печіння в роті.
Потрібна обережність тим, хто страждає на варикоз, тромбофлебіт або використовує антикоагулянти. Через велику кількість вітаміну К коріандр посилює згортання крові.
Протипоказаний коріандр в перші три місяці вагітності, бо підвищує тонус матки і може спричинити аборт. В наступні місяці вагітності використовувати в їжу дуже помірно, а при схильності до тромбозів та мимовільних абортів — виключити взагалі.
