Перший раз — рано навесні, коли зацвітає своїми білими духмяними квітами, а вдруге — коли достигають її плоди.
Навесні пахощі черемхи ніби з неба розливаються по всій землі. Хто їх відчує, в парку чи лісі, де росте бодай одне деревце, не зможе встояти, щоб не зірвати хоч невеличку галузочку і не принести її додому. Ті духмяні пахощі очистять оселю від хвороботворних бактерій.
Та не рвіть квітів забагато, і не лише тому, що велика кількість їхніх пахощів в кімнаті може спричинити запаморочення чи головний біль. Згодом черемха подарує нам солодкі, чорненькі, схожі на намистинки плоди. Тоді вона постраждає вдруге, бо хто ж відмовиться від смачних пиріжків з її ягодами!
Черемха звичайна, або черемшина (Prunus padus) належить до роду Слива родини Трояндових. Росте кущем чи деревом в лісах та парках. На обійсті її садять заради краси та цінних плодів. Плоди, як і в сливи — кістянки з одною кісточкою всередині, лише маленькі; достигають у серпні–вересні. Кісточка гірка на смак та містить амигдалін (попередник синильної кислоти), на щастя, в невеликій кількості. Не зовсім стиглі плоди — терпкуваті, в’язкі на смак, хоча й солодкі, а якщо дочекатися осені, поки повністю достигнуть, то стануть ще солодшими, а терпкість майже зникне.
Збирають достиглі плоди цілими китицями, роблять це сухої днини. Свіжими вони можуть зберігатися у прохолодному місці до кількох тижнів. До речі, їх одразу можна й посадити у себе в саду чи в дворі, аби земля була волога, або ж прикопати в землю за два-три тижні до початку заморозків. Сушать плоди на сонці під навісом, у печах чи сушарках при температурі до 40-50°C.
У складі плодів 5% цукрів (фруктози, глюкози, сахарози), 6-8% дубильних речовин, яблучна і лимонна кислоти, витамін C, каротин, антоціани, флавоноїди, пектин.
Насамперед, це прекрасний харчовий продукт з оздоровчими властивостями. Чого тільки з черемшини не роблять: наливки, вина, киселі, желе, вже згадані пиріжки. Соком підфарбовують кондитерські вироби та вина. Плоди можна просто їсти свіжими, перетертими з цукром, або ж зварити них варення, попередньо подрібнивши в міксері чи на м’ясорубці.
Квас черемховий
Три склянки свіжих плодів і 300 г цукру залити 3 л теплої води, додати 5 г свіжих дріжджів і залишити бродити на 10-12 год. Пити після проціджування.
Сироп черемховий
1 кг плодів залити водою і залишити на добу. Затим нагрівати, добре перемішуючи, до температури 80-90°С упродовж 7 хв. Протерти крізь сито, долити 1 л води, додати 1 кг цукру й варити до потрібної густини. Зберігати в скляних пляшках.
Розмелені на борошно сухі плоди кладуть у випічку (хліб, печиво, пряники, пиріжки), що надає їй приємного мигдалевого аромату. З цього борошна можна також робити желе, варити кисіль; заварювати окропом, щоб отримати приємний напій.
Лікувальні властивості плодів черемшини визнає народна й офіційна медицина. Вони відомі як в’яжучий засіб від проносів з протизапальною дією. Застосовуються як монозасіб або в складі протипроносного трав’яного збору. Наприклад, настій черемхи не лише кріпить, а й має сечогінні властивості.
Настій черемхи
1 ст. л. ложку плодів залити склянкою окропу, нагрівати 5 хв. на водяній бані, дати настоятися 15 хв., процідити. Приймати по чверті склянки тричі на день до їди; як сечогінний засіб пити по 1 ст. л. 3-5 разів на день.
Настій, відвар, кисіль або морс із плодів можна пити в разі ентеритів і розладів травлення. Як допоміжний засіб їх призначають у випадку інфекційного коліту чи дизентерії, адже плоди (особливо кісточки) мають бактерицидну дію і пригнічують поширення золотистого стафілококу, гемолітичного стрептококу, дизентерійної палички.
Відвар плодів черемхи
1 ст. л. плодів (10 г) залити склянкою окропу і тримати на водяній бані 15 хв., після охолодження сировину відтиснути, довести об’єм до попереднього. Можна додати 40 крапель 10% екстракту прополісу. В разі хронічного гастриту, ентероколіту, розладів травлення приймати теплим по чверті склянки 2-4 рази на день за 30 хв. до їди. Перед застосуванням збовтати.
Відвар суміші від кишково-шлункових розладів
2 ст. л. суміші з плодів черемхи (3 частини), шишечок вільхи сірої чи чорної, сухих ягід чорниці, плодів ірги круглолистої (по 2 частини) залити 2 склянками окропу, кип’ятити 20 хв., охолодити, процідити. Вживати по пів склянки 3-4 рази на день за пів години до їди.
Настій плодів черемхи від кишкових розладів
Залити склянкою окропу 15 г плодів, настоювати в теплі 20 хв., процідити. Пити по 1 ст. л. 4 рази на день після їди.
Слабший настій плодів (2 ст. л. на літр води) використовують для спринцювань при хронічному кольпіті. Для промивання ураженої грибком шкіри настій роблять концентрованішим: 2 ст. л. плодів на склянку окропу, настоюють 8 годин.
Також настій плодів (1 ст. л. на склянку окропу, після настоювання профільтрувати) застосовують у вигляді примочок в разі кон’юнктивіту, кератиту, зубного болю. Коли болить зруйнований зуб, в дупло можна покласти свіжий плід черемхи, але не більш як на 30 хв.
Сік із плодів приймають як потогінний, вітамінний, сечогінний, протитуберкульозний засіб: по півсклянки з ложкою меду тричі на день за півгодини до їди при порушенні обміну речовин, лихоманці, гангрені, туберкульозі легень. Разом із соком чорниці лікують шлунково-кишкові розлади, що супроводжуються проносом. Свіжим соком також лікують гнійні рани.
Завдяки антоціанам, що мають Р-вітамінну активність, та дубильним речовинам плоди зміцнюють стінки капілярів та знімають запалення. Їх вживання в їжу нормалізує роботу шлунка і кишківника, насичує організм вітамінами та іншими біологічно активними сполуками. А ще ж врахуйте, що ці «ягоди» не містять у собі пестицидів, бо виросли вільно, у природі, взяли з лісового ґрунту всю гамму мікро- і макроелементів.
Попри всю користь, регулярне застосування препаратів із плодів черемхи може спровокувати закрепи, переривання вагітності, при недотриманні рекомендованих доз можливе отруєння синильною кислотою. Плоди черемхи протипоказані вагітним, годуючим матерям та дітям до 12 років.
