Навесні, всі ми це добре знаємо, кропива є одною з перших рослин, які можна і навіть треба вживати: ошпарити окропом чи трохи пробланшувати — і можна їсти. Коли кропива стає старшою і починає цвісти, тобто, в період з червня по жовтень, їсти її не можна, бо в ній утворюються вирости (камінці) на стінках клітин з карбонату кальцію і деколи діоксиду кремнію. Вони тверді, мають нерівну поверхню, тому здатні подразнюють нирки, можуть порушити роботу сечовивідних шляхів. Також під час цвітіння кропива має проносну дію. А ще до того її листя стає жорстким і жилавим.
Але молоду поросль кропиви, яка виросла влітку після скошування старої, можна їсти так само безпечно, як і весняну.
І от коли кропива відцвіла, і на ній утворились цілі грона насіння, саме час знову звернути на неї увагу. Насіння кропиви не менш цінна їжа, ніж її молоде листя.
Кропива дводомна, Urtica dioica (dioica означає дводомна), називається так тому, що має окремі жіночі та чоловічі рослини. Насіння утворюється лише на жіночих рослинах. На перший погляд важко відрізнити де цвіт, а де вже насіння, бо вони ростуть на однакових місцях і здалеку мають дуже схожий вигляд. Тож треба придивитися ближче. Якщо елементи грона на рослині мають гранчасту форму, то це насіння, а якщо округлу — то це цвіт.
Насіння росте цілими гронами на всій верхній частині рослини, тому зібрати його — не проблема. Роблять це тоді, коли воно ще зелене, пухке, виглядає здоровим. Пізніше воно стає коричневим. Щодо коричневого насіння немає одностайної думки — дехто не радить його збирати і вживати, але дехто вважає це прийнятним.
Сигналом, що насіння вже можна збирати є те, що пучки з насінням під власною вагою опускаються до стебла. Насіння не жалке, але рукавиці будуть не зайвими, адже зазвичай зрізають верхню частину рослини, яка є жалкою. Підв’язують верхівки кропивив сухому місці і залишають сушитися на 3-7 днів. Потім насіннєві грона відривають від стебел, решту рослини викидають. Інша метода — зішморгнути зі стебел листя і насіння разом, потім відібрати насіння з-поміж листя.
Дехто радить потім ще просушити насіння кілька годин при температурі приблизно 40°C, поки вони не стануть хрусткими.
Сухі пучки насіння кладуть у кухонне сито, ставлять його на миску і протирають, щоб звільнити від стебел, на яких насіння тримається.
Далі насіння поміщають в банку, де воно може зберігатися до року. Перед вживанням насіння мелють, щоб покращити його засвоюваність. Мелене в невеликій баночці можна зберігати кілька днів.
Але насіння можна і бажано споживати і свіжим також! Свіже є кориснішим, ніж сушене, хоча б тому, що містить більше вітамінів. До трьох місяців його можна зберігати замороженим. Тому пізня літня і осіння пора — це час і їсти, і заготовляти насіння кропиви. Не згайте його!
До речі, чоловічі і жіночі квіти кропиви також їстівні!
Насіння кропиви дуже багате на білок, вітаміни, мінерали. Містить провітамін А (каротиноїди), кілька вітамінів групи В, зокрема фолієву кислоту, С, Е, К. Має у складі комплекс мінералів: залізо, кремній, кальцій, магній, калій, фосфор; кілька жирних кислот; біля 20 фенольних сполук, зокрема, рутин, кемпферол, винну, галову, елагову, кофеїнову та інші кислоти. В сухому насінні є 30% білка!
Рекомендована доза — 1 чайна ложка на день. Це лише добавка до повноцінної здорової їжі, а не її замінник! Здоровою, корисною, повноцінною має бути принаймні 80% їжі — такий тепер консенсус, чи компроміс, який враховує сучасні реалії нашого харчування.
Насіння кропиви смачне і має дещогоріховий смак, який посилюється при легкому обсмажуванні на сковороді. Ви можете використовувати його у будь-якому рецепті, де б використовували якесь насіння. Корисніше, якщо воно не буде запікатись чи варитись — тобто, безумовно краще додавати його у вже готові чи холодні страви. Але, хоч і з меншою користю, насіння кладуть у випічку (як замінник чи доповнювач до маку, наприклад), у печиво. Додають його у домашні «цукерки» — кульки, приготовані з сушених фруктів, горіхів, меду тощо.
Зробіть сіль з насінням кропиви, щоб посипати нею страви.
Подрібнене у порошок насіння додають у смузі, супи, овочеві рагу, чи просто розводять у воді (домашній протеїново-вітамінний коктейль). А заваривши насіння в окропі 5-6 хвилин, отримаєте чай. Можна додавати насіння до чайних сумішей чи звичайного чаю.
Насіння відоме здавна як стимулятор життєдіяльності, адаптоген, який допомагає організму впоратись зі щоденними стресами. Сучасні травники використовують їх як тонізуючий засіб при втомі та виснаженні надниркових залоз. Воно має і протизапальну дію, корисне при гіповітамінозі.
Дослідження показують, що насіння кропиви є хорошим джерелом природних антиоксидантів і протимікробних засобів для потенційного використання в харчовій і фармацевтичній промисловості. Антиоксидантна активність насіння підвищується під час його проростання. Тому особливо затятим прихильникам здорового харчування, які хочуть жити здорово і довго, варто спробувати пророщувати насіння кропиви.
Насіння кропиви не рекомендується вживати лише вагітним і годуючим жінкам, оскільки воно може діяти як сечогінний засіб.
Кропива є джерелом їжі та домівкою для багатьох диких тварин, тому, будь ласка, перевірте рослини на наявність гусениць і яєць перед збором, щоб не знищити їх. Якщо на рослинці хтось живе, краще її не чіпайте, а візьміть іншу. Дефіциту кропиви у нас, на щастя, немає!
Олена ЛАШКОВА, кандидатка біологічних наук
