Це дерево трохи нагадує ялинку (смереку). Але його голочки більше схожі на видовжені тоненькі листочки, знизу сизувато-білі, із круглою верхівкою. Їх можна погладити і рук не поколоти. Гостра хвоя теж є, але на тих гілочках, де визрівають шишки. І ростуть вони дуже високо. Йдеться про ялицю — струнке вічнозелене дерево з гладенькою темно-сірою корою. В Карпатах та Прикарпатті поширена ялиця біла. Її ліси світлі і приємні, насичені повітрям, на відміну від смерекових.
Лікувалися люди ялицею з давніх-давен. З її хвої, молодих пагонів, а також шишок шляхом виварювання отримували олію і використовували її як засіб від радикуліту, обмороження і для загоєння ран. Значно пізніше цей спосіб отримав назву — гідродистиляція.
Таким чином видобувають ялицеву ефірну олію зі свіжим лісовим пряним смолистим ароматом. До її складу входять борнілацетат (30-40%), пінен, лімонен, сантен, камфора, камфорен, сесквітерпени, альдегіди та інші компоненти.
Саме з наявністю камфори пов’язано багато цілющих властивостей ялиці. Вона добре лікує респіраторні захворювання (бронхіти, кашель, астму, грип, пневмонію); застосовується від захворювань печінки (холециститу); помічна для сечовивідних шляхів, лікує нирковокам'яну хворобу; допоможе зняти ревматичні прояви, гіпергідроз, тобто пітливість (особливо ніг), відновить м'язи після сильного навантаження. Ялиця має антисептичну, тонізуючу, заспокійливу, зміцнювальну, відхаркувальну дію, поліпшує роботу і кровопостачання надниркових залоз. А психотерапевти стверджують, що аромат ялицевої олії є «бальзамом для душі». Він втішає і зміцнює, додає оптимізму, знімає почуття самотності і покинутості.
Найпростіше застосування ялиці — це відвари, настої та ванни з хвої і молодих пагонів.
Відвар з хвої ялиці
1 ст. л. хвої промити водою, залити склянкою окропу, кип’ятити 20 хв., охолодити, додати за смаком мед і випити за день.
Такий відвар добре допоможе усунути запалення верхніх дихальних шляхів (бронхіт), покращить стан організму в разі туберкульозу легень, ревматизму, подагри, циститу, виразки шлунка. Оскільки в хвої є вітамін С, то такий відвар буде ефективним засобом для профілактики і лікування проблем ясен та ротової порожнини.
Під час застуди можна зробити інгаляцію: на розпечену сковорідку покласти невеликий шматочок ялицевої живиці або кілька гілочок і подихати паром, що утворився. А краще не чекати яскравих проявів, а попередити їх, застосовуючи процедуру за перших ознак.
Інгаляцію у випадку гострих респіраторних захворювань (ГРЗ), грипу, бронхіту, запалення легень можна робити інакше.
Інгаляція з ялиці (зовнішнє)
В каструлю з окропом покласти гілочки ялиці (приблизно на 1/4 об’єму) і поварити під кришкою 10 хв. Потім нахилитись над каструлею, накритись рушником і дихати впродовж 10-15 хв.
Коли хворієте на ангіну, ялиця допоможе позбавитись болю в горлі.
Настій для полоскання (зовнішнє)
250 г хвої залити 1 л окропу і варити 5 хв. Настоювати 2 год., процідити. Перед полосканням настій трохи підігрівати або додати окропу, щоб був гарячий, але не обпікав.
Полоскати можна ротову порожнину в разі пародонтозу, зубного болю тощо. Або зробити аплікації: шматочок бинта (вати) змочити настоєм і покласти на болючий зуб, запалені ясна на 15-20 хвилин. Якщо біль не мине, аплікацію повторити.
Взимку від обмороження компресами з ялиці рятувались ще наші пращури.
Компрес від обмороження (зовнішнє)
50 г хвої залити 1 л окропу і кип’ятити 10 хв. Тканину, змочену у відварі накладати на обморожені ділянки тіла.
Таким відваром можна промивати рани, порізи, подряпини, щоб попередити нагноєння. З відвару 500 г хвої в 1 л окропу робіть компрес і натирання від розширення вен. Під час грипу накладіть компрес на 6 годин з відвареної хвої на «комірцеву зону» (на спину в області шиї). Компрес допоможе і від болю у м’язах спини.
Щоб отримати неабияке задоволення і заспокоїти нервову систему, зробіть собі ванну з гілочок ялиці. Сировину запарити в окропі, настоювати, поки прочахне, процідити і вилити у ванну з водою. Така ванна буде помічною для усунення білей у жінок та надмірної пітливості ніг.
Ялицева живиця на вигляд і консистенцію подібна до зацукрованого меду. З неї можна приготувати чудову мазь для шкіри — лікувати екзему, псоріаз і не тільки.
Мазь із ялицевої живиці (зовнішнє)
Пів склянки несоленого свинячого сала або гусячого жиру розтопити в емальованій посудині, додати натурального бджолиного воску (об’ємом приблизно як сірникова коробка) і таку ж кількість ялицевої живиці. Живицю слід витримати в морозильній камері, щоб було легше її розкришити.
Все ретельно розмішувати дерев’яною ложкою до повного розчинення, але суміш не має кипіти (температура приблизно 80 градусів). Якщо живиця і віск мають залишки кори або бджіл, мазь слід процідити ще гарячою крізь 2 шари марлі.
Трохи охолодити, додати 1 ч. л. меду і добре перемішати. Зберігати в холодильнику або морозильній камері.
Мазь подібна до крему, зі стійким ароматом хвої, трохи гіркувата на смак. Для зовнішнього застосування 1 ч. л. мазі розігріти до рідкого стану і змащувати уражені ділянки шкіри.
