Досліджувати мікробіом дуже складно. Не всі його мешканці піддаються вирощуванню на поживних середовищах, важко здобути зразки мікроорганізмів з внутрішніх органів, важко знайти один нечисельний вид з-поміж тисячі чисельних. Попри це, вивчення мікробіому просувається дуже швидко — завдяки не лише можливостям генетичного аналізу, а й цікавості і ентузіазму вчених.
Один з «наших» видів мікробів, молочнокисла лактобацила Рейтера Limosilactobacillus reuteri названа на честь Герхарда Рейтера (1929-2019), німецького мікробіолога та ветеринара, який свого часу її відкрив. Разом з колегами зі своєї лабораторії він також вперше довів, що лактобацили є в шлунку та 12-палій кишці, які раніше вважалися «чистими» від мікробів (окрім патогенних); показав, що в тонкій кишці містяться лактобактерії у великій кількості. Щоб зробити ці відкриття, вчені брали зразки у людей під час операцій та у щойно померлих людей, адже дістатися до шлунка чи тонкої кишки вкрай сутужно.
В результаті досліджень Рейтера було доведено, що лактобацили є постійними мешканцями травного тракту від рота до клубової кишки, а також піхви. Лактобацила Рейтера пізніше була знайдена в травному тракті всіх ссавців, яких досліджували вчені, індиків та курей.
Ця бактерія найкраще живе при температурі 37-42 градуси, у нейтральному середовищі (рН 6,0-6,8), але може витримувати і кисле, завдяки чому не гине в шлунку; кисень їй не вадить, але розмножується краще в безкисневому середовищі. Отож, наші внутрішні органи для неї підходять якнайкраще! Виробляє з вуглеводів молочну та оцтову кислоту, вуглекислий газ, етанол. Продукує вітамін В12. Молоко не сквашує, хоча може знаходитись в молоці чи сирах.
Має дуже багато штамів з різними властивостями. Передається від матерів до дітей. Міститься в грудному молоці, але лише у 15% жінок, переважно — у японок. В травному тракті є теж у меншості людей, кількість яких, ймовірно, зменшилась за останні пів століття. Але численних досліджень досі немає. В той же час ця лактобактерія є найпоширенішою у травному тракті свиней, гризунів і курей.
L. reuteri виробляє антибіотики широкого спектру дії: реутерин і реутерициклін. Реутерін складається з трьох сполук, співвідношення яких може змінюватися залежно від умов і концентрації. Штучне виробництво і дозування, мабуть, ніколи не досягнуть таких успіхів!
Реутерин пригнічує ріст деяких шкідливих бактерій, грибків, найпростіших. Наприклад, справляється з кишковою паличкою. Цікаво, що для знищення лактобактерій та інших корисних бактерій потрібно в 4-5 разів більше реутерину, ніж для знищення патогенних мікроорганізмів, тому цей антибіотик безпечний для бактерій-друзів.
В шлунку реутерін пригнічує бактерію хелікобакер і зменшує симптоми інфекції: діарею та здуття. І при цьому не має жодної побічної дії, як інші антибіотики.
В ротовій порожнині теж є ця бактерія. Тут вона сприяє здоров’ю зубів, адже вбиває стрептокок Streptococcus mutans, який викликає карієс. Так само діє інша лактобактерія L. Rhamnosus. Жування гумки з лактобактерією Рейтері зменшує кровоточивість ясен, утворення зубного нальоту та інші симптоми гінгівіту (запалення ясен).
Молочна та оцтова кислота, коротколанцюгові жирні кислоти, перекис водню, які також виробляє ця малюсінька істота, діють як додаткові антимікробні речовини.
За допомогою L. reuteri лікують діарею у маленьких дітей, спричинену ротавірусом. Вона діє також як профілактичний засіб від ротавірусу: діти, які її приймають, мають менше шансів підхопити цю хворобу. Також маленьких дітей лікують від кольків прийомом цієї бактерії: ймовірно, ефект визначається впливом лактобактерії на кишкову мікробіоту, зокрема, знищенням кишкової палички.
Мінімум 5 різних досліджень показали, що ця лактобацила якось так впливає на мікробіом кишківника і на процеси в нашому організмі, що значно захищає від втрати кісткової маси в клімактеричному періоді, збільшує щільність кісткової тканини, протидіє віковій саркопенії (втраті м’язів) та спричиненій раком кахексії (виснаження).
Лактобактерія Рейтері, яку приймають як препарат, добре живе і розмножується в травній системі, а з припиненням прийому зазвичай поступово зникає. Але як завжди, цільно-рослинне харчування і в цьому разі дає найбільшу надію всім нам на покращення мікробіому або ж на його підтримку в здоровому стані!
Олена ЛАШКОВА, кандидатка біологічних наук
