До нас написала листа старша пані, яка має, на її думку, лімфостаз, що проявляється набряком. На набряку при натисканні пальцем ямка не з’являється, тому вона вирішила, що це саме лімфостаз, а не просто набряк. Також її турбує задишка, біль в області серця, зігнута спина.
Саме з діагностичних ознак лімфостазу і почнемо.
Лімфостаз, або лімфедема, це видиме та відчутне скупчення рідини, багатої на білок, в просторі між клітинами, яке виникає через механічну недостатність лімфатичної системи.
Типовий лімфостаз частіше з’являється в середньому віці. Переважно зачіпає одну сторону тіла: одну ногу чи руку, причому з поширенням на ступню або кисть руки. І це суттєва відмінність від інших набряків, які симетричні. Окрім кінцівок, можуть вражатися голова, шия, тулуб, статеві органи.
Лімфедема часто є ускладненням лікування раку (променевої терапії, видалення пухлин), паразитарних чи бактеріальних інфекцій (бешихи), хронічного запалення. Але вона також може мати генетичну природу. Загалом, це досить рідкісний стан, який найчастіше є наслідком хірургічного чи іншого втручання — на відміну від венозних, ниркових, серцевих набряків.
На початку набряк погіршується до вечора, під час перебування на ногах, але за ніч проходить. В подальшому стає постійним.
На першій стадії він тістоподібний і м’який, на ньому можна легко зробити вм’ятину пальцем, і важче — коли набряк став хронічним. Отож, утворення ямки при натисканні підтверджує якраз лімфостаз на противагу простому набряку. Тому у нашої дописувачки ймовірно саме набряк! Що дуже добре, бо боротися з ним набагато легше, ніж з лімфостазом! Враховуючи біль в грудях, її набряк може мати серцеве походження, бути наслідком (частково) меншої фізичної рухливості, ослабленням роботи нирок.
На другій стадії лімфостазу набряк стає твердим, відбуваються фіброзні зміни, розростається жирова тканина — і тоді пальцем на ньому вже не можна зробити вм’ятину або можна лише дуже неглибоку. Шкіра стає натягнута, потовщується, її неможливо зібрати у складку. З часом пальці на нозі чи руці стають товстими і майже 4-гранними. З’являються біль, свербіж, відчуття розпирання, трофічні виразки, тріщини з витіканням лімфи. Кінцівки можуть збільшуватись в об’ємі у кілька разів та деформуватися, а шкіра інфікуватися.
Приємного мало… Але ранній початок лікування дає надію на припинення прогресування та покращення стану.
Частою причиною місцевого лімфатичного набряку є порушення венозного відтоку. Він може напочатку формувати на кінцівках невеликі або й більші горбки (опуклості), на яких видно сіточку з капілярів. Ця область не болить, рухома, але вперто залишається на своєму місці. З часом лімфостаз може ширитися далі по кінцівці. Відсутність волосся на ділянці лімфостазу може свідчити про проблеми артеріального кровообігу.
Хронічну венозну недостатність можна сплутати з раннім лімфостазом, але вона частіше є двосторонньою, симетричною, передусім знизу на гомілках, шкіра при цьому може бути трохи з коричневим відтінком. Нелікована венозна недостатність може призвести до комбінованого розладу венозного і лімфатичного відтоку — флебетичної лімфедеми.
В цих випадках потрібні засоби, що тонізують вени (флеботоніки), артеріальні судини і капіляри, відновлюють їхню еластичність і цілісність стінок (ангіопротектори). Це зменшує кількість рідини, яка потрапляє в міжклітинний простір, таким чином допомагає у в разі лімфедеми.
В «Зеленій планеті Земної» маємо для таких станів ВЕНОЛІК, що усуває запалення в стінках судин, підвищує тонус клапанів вен, посилює відтік лімфи. ВАЗОНОРМ поліпшує мікроциркуляцію, тонус і стан стінки судин. А ЛІМФОГРАН покращить відтік лімфи, ліквідує лімфостаз. Венотонічні ліки треба приймати курсами по 1-2 місяці 2-3 рази на рік пожиттєво, у важких випадках — 4-6 місяців поспіль.
Федір Мамчур у «Довіднику з фітотерапії» пише про властивість буркуну лікарського завдяки кумаринам, посилювати кровообіг, знижувати проникність стінок капілярів, зменшувати запалення. У дослідах було показано, що кумарини збуджують спонтанні рухи лімфатичних судин і це сприяє поступовому зменшенню набряків. Лімфа, яка збирається в місці набряку, містить багато білка, що є поживним середовищем для бактерій, отже місцем розвитку інфекції і запалення. А кумарин не лише зменшує явища лімфостазу, які виникають при різних захворюваннях, але й сприяє збільшенню кількості лейкоцитів, тобто допомагає протистояти інфекціям. Але у великих дозах кумарин токсичний — будьте обережні!
Діосмін, гесперидин, рутин — це біофлавоноїди. Вони нетоксичні, допомагають в разі варикозу, венозної недостатності, лімфостазу. Знайти їх можна в готових ліках, а також в цитрусових, абрикосах, сливах, чорницях, зеленому і жовтому перці, броколі, гречці.
Флавоноїди (жовті, коричневі пігменти рослин) — водорозчинні сполуки, які визначають колір квіток і плодів.Найбільше їх у квітах арніки, ромашки, листі берези та підбілу, вересі, хвощі польовому,цвіті бузини чорної та липи, корені петрушки та солодки, плодах каштану.
Недарма цвіт, насіння, листя, кора молодих пагонів кінського каштану посідають чільне місце серед венотонічних засобів.
Сечогінні засоби в разі лімфостазу спочатку трохи зменшують об’єм рідини, але не змінюють концентрацію білка в набряку, з часом потребують все більших кількостей і все одно не дають результату, та ще при цьому порушують механізм лімфатичного транспорту. Тому з діуретиками при лімфостазі і не починайте!
В разі лімфостазу допомагає фізичний (механічний) вплив. Це ручний масаж, який можна навчитися робити і самому, вібраційні вправи, пневмокомпресія на спеціальних пристроях.
Допоможе вібраційний рух: тупотіння ногами, легкі підстрибування з розслабленням і трясінням тіла, трясіння піднятими ногами і ногами, лежачи на спині. Фізична активність, рухомість всіх частин тіла — це теж допомога у роботі лімфатичної системи.
На практиці було доведено, що люди з лімфедемою після лікування раку або ті, хто в групі ризику розвитку лімфедеми, можуть, і це навіть бажано, займатись силовими тренуваннями та іншими видами вправ, лишень використовуючи компресійну білизну. Такі тренування не погіршують, а покращують їхній стан. Це стосується і вправ на розтягування і зміцнення м’язів, фасцій, покращення постави, вправ на збільшення діапазону рухів.
Легкий ручний лімфодренаж роблять по ходу лімфатичних протоків: від кінця кінцівки вгору ритмічними круговими чи поздовжніми рухами для стимуляції лімфотоку. Радять і легке постукування пальцями вдовж лімфотоків, погладжування зон, де розміщені лімфатичні вузли. «Масажі лімфатичної системи», які роблять самозвані «спеціалісти» і після яких на тілі залишаються синці — це великий ризик травмування і розвитку недуги. Лімфатична система потребує ніжного ставлення!
Зранку, ще в ліжку, ноги можна бинтувати компресійними бинтами чи надягати компресійний трикотаж.
Це все кожен може робити сам, лише техніку накладання бинтів та ручного лімфодренажу на початку має показати спеціаліст.
Профілактичні заходи проти лімфедеми: уникати травм, зайвих ін’єкцій, укусів комах, сонячних опіків, інфекцій шкіри і підшкірної клітковини, одягу, що стискає тіло. Лімфедема у пацієнтів, які перенесли операцію на рак, може початися після польоту на літаку (через зниження тиску в салоні чи тривалу нерухомість). Шкодить лімфотоку затиснення якихось ділянок тіла, наприклад, через тривале сидіння, нахил плечей і шиї (як за користування ноутбуком чи телефоном). Двостороння запальна лімфедема ніг виникає в умовах тривалого стояння, наприклад, у війську, на парадах. Її причиною є венозний застій і запальний васкуліт.
