Вони зараз добре помітні — високі кущі з численними прямими гілками, верхівки яких геть усі вкриті сережками. Як і первоцвіти, ліщинові сережки є першою звісткою від красуні-весни. А ще це чудові ліки для нас.
Ліщина звичайна (Corylus avellana) з родини березові зустрічається в наших лісах майже повсюди. Її ще називають лісовим горіхом, горішником, орішиною.
Цвіте ліщина рано навесні — ще до того, як розпускається листя. Це пристосування до вітрозапилення. Гілочки вкриваються довгими, повислими чоловічими сережками, що коливаються від найменшого подиху вітру, розсіюючи навсібіч яскраво-жовтий пилок. А жіночі суцвіття схожі на бруньки, з яких стирчить яскраво-червона китичка рилець.
Наразі важливо не пропустити час заготівлі кори, сережок, бруньок та пилку. Восени прийде час коренів і плодів. А молоде листя треба встигнути зібрати в травні–червні. Його настій народна медицина радить чоловікам для оздоровлення простати: успішно можна позбутись її гіпертрофії (аденоми) і запалення (простатиту).
Але, щоб вилікувати статеву залозу і усунути запальний процес, краще брати бруньки, за якими вже зараз можна вирушати до лісу. Скористатись можна і молодими торішніми гілочками: 1 ст. л. порізаних гілочок варити в склянці окропу 5-7 хв., настоювати до охолодження, пити по чверті склянки 4 рази на день. Для лікування простатитів вживають також пилок з ліщинових сережок: по 1-2 г двічі на день. Пилок простіше збирати, підсушуючи на папері ще не розкриті сережки, зрізані разом з гілочками.
З розквітлих сережок, зібраних погожої сухої днини, для зовнішнього застосування готують мазь.
Мазь з ліщинових сережок
Склянку сережок залити склянкою горіхової (з ліщини, мигдалю, кедра) або будь-якої рослинної олії і 3 год. тримати на водяній бані або в теплій духовці. Потім суміш процідити, відтиснути і додати 35-40 г м’якого бджолиного воску. Ретельно перемішати і ще раз підігріти. Ні в якому разі не доводити до кипіння! Мазь перелити в чисту скляну баночку і остудити, не закриваючи кришкою.
Навесні, під час сокоруху, варто заготувати трохи кори ліщини, вона також знадобиться для цілющого відвару. І не лише для чоловіків. Засоби з кори (і молодого листя також) мають судинозвужувальну, антисептичну і протизапальну властивості. Жінки їх особливо цінують за здатність зцілювати варикозне розширення вен, гоїти виразки гомілки, знімати запалення від перифлебіту, усувати наслідки капілярних геморагій (руйнування капілярів).
Кору сушать звичайним способом. Але не упустіть нагоди скористатись щойно зібраною — вона містить більше специфічних для ліщини цілющих ефірних олій, які досить леткі і при сушінні частково втрачаються. Не випадково наші пращури ліщиновим лубом (смужками свіжої кори) бинтували виразки на ногах та прикладали його до венозних вузлів.
Ліки готують залежно від сировини: якщо у вас є листя або сушені бруньки, то з них роблять настій.
Настій бруньок ліщини
1 ч. л. сушених бруньок залити склянкою окропу, настоювати допоки прохолоне, процідити і пити по пів склянки вранці та ввечері, а для більшої ефективності краще по чверті склянки 4 рази на день. Курс лікування — місяць або й більше (до самого одужання). Упродовж лікування можна робити перерви на тиждень.
Настій листя ліщини
2 ст. л. подрібненого сухого листя (в сезон краще свіжого) залити півлітра окропу, настояти 2 год., процідити. Вживати по півсклянки 4 рази на день до їди. Курс лікування, як і настоєм бруньок.
Але, якщо не вдалося заготувати ні бруньок, ні молодого листя, завжди можна узяти кору ліщини (взимку — кору з тоненьких цьогорічних гілочок) і приготувати відвар.
Відвар кори ліщини
1 ст. л. подрібненої кори проварити у пів літрі води 10 хв. на слабкому вогні, дати трохи прочахнути і процідити. Вживати по півсклянки 4 рази на день до їди.
От тільки пам’ятайте, що ліщина звужує судини, і, якщо у гонитві за швидким одужанням будете пити її багато, може порушитись кровообіг і кровопостачання, зокрема й статевої залози. Замість лікування можна нашкодити. Отже, треба обов’язково дотримуватися дози.
Варикозне розширення вен лікують тими самими засобами з ліщини, вживаючи їх всередину та додатково промиваючи ними виразки на ногах. До венозних вузлів і запалених тканин прикладають компреси.
Настій молодого листя застосовують в якості сечогінного засобу для оздоровлення та очищення нирок, сечовивідних шляхів. Ним користуються ще при запаленні (катарі) кишківника, запальних хворобах печінки, жовчних шляхів.
Ліщиною можна вилікувати анемію — віджати сік зі свіжих молодих листочків і змішати з медом порівну. Пити по 1 ч. л. тричі на день до їди. Щоб здобути сік було легше, ретельно подрібнені листочки можна залити невеликою кількістю перевареної води, розмішати і дати постояти 2-3 хв.
Зовні настій листя як антисептичний і протизапальний засіб використовують для полоскання горла, для обмивань при захворюваннях шкіри. Для зменшення гемороїдальних вузлів роблять сидячі ванночки.
В усіх цих випадках можна скористатись відваром кори ліщини. При шкірних проблемах його додають у ванни. Примочки допомагають жінкам від набряків під очима, непривабливого почервоніння шкіри обличчя. Удвічі слабшим настоєм промивають очі при кон’юнктивіті.
Не гайте часу, вирушайте до ліщини по сережки з бруньками, гілочки з корою, листя (а восени ще й горішки) та застосовуйте собі на добро. Це прості, але такі помічні ліки!
