«Дайте мені відповідь: яка трава чи кілька рослин можуть бути ефективніші за сильні хімічні препарати? Лікувалась довго сама, потім звернулась до лікаря жіночого і тривалий час сумлінно виконувала все, що він приписав, лікувалась в стаціонарі.
Спочатку казали «білі», «молочниця», а далі «трихомонадний кольпіт». Бували покращення, припинялись виділення і біль, але з часом все поверталось. Звернулась од безвиході у «Зелену планету Земної» — і за три тижні вилікувалась! Виділень нема. Не пече, не свербить, не болить. Дякую всім вам у «Зеленій планеті Земної». Але дуже прошу, скажіть: яка трава таку має силу?».
Написала нам цього листа пані Марія, якій наші ліки з трав допомогли одужати. З радістю відповідаю на її запитання, адже мені завжди приємно, коли люди цікавляться лікарськими рослинами.
В цьому випадку очевидно найбільше допомогла маклея серцеподібна (Macleaya cordatas) з родини макових. Я її вирощую на своєму аптечному городі. Вона ще не зацвіла, але коли зацвіте в серпні, то матиме дуже гарні, великі, до 40 см завдовжки, волоті дрібних квітів без пелюсток, але з довгими білими чашолистками з рожево-помаранчевим відтінком. Сама рослина теж чимала: до 2,5 м заввишки, має великі густо опушені знизу листки на довгих черешках, які за формою дещо схожі на листки хризантем. Стебло галузиться, із сизим відтінком і містить отруйний помаранчево-коричневий сік. Отруйність маклеї люди здавна використовували: відваром обприскували посіви як інсектицидом, свіжу рослину клали у вуличні туалети для дезінфекції відходів від глистів та для відлякування мух.
Маклея містить багато різних алкалоїдів, які виявляють антимікробну активність по відношенню до грампозитивних і негативних бактерій, згубно діють на трихомонади та патогенні гриби — це якраз частина того переліку патогенів, що знайшли у пані Марії. Завдяки маклеї ми допомагаємо дуже багатьом жінкам, які звертаються до нас з ураженням слизових оболонок і шкіри дріжджовими грибами і мішаною бактеріальною флорою. Раніше в Японії соком маклеї лікували стригучий лишай, який викликається патогенними грибами.
У нас маклея не росте в природі, зустрічається в Китаї, Японії, інших азійських країнах. Коли я завезла цю рослину, то навіть не думала тоді, що вона стане такою потрібною в цьому напрямку — у позбавленні різних грибкових, трихомонадних, вірусних захворювань.
Я дуже ціную маклею і за допомогу дітям з ДЦП (дитячим церебральним паралічем) та дорослим при парезах лицьового нерва, міопатіях і навіть при прогресуючій м’язовій дистрофії, розсіяному склерозі та іншій неврологічній патології.
Але при епілепсії маклея, навпаки, категорично протипоказана. Алкалоїд, який міститься в ній — сангвіритрин — протипоказаний при стенокардії та бронхіальній астмі. І звісно, в усіх випадках потрібно чітко дотримуватись дози і пам’ятати, що всі частини рослини отруйні. У складі фітокомпозицій маклея міститься у безпечній, але ефективній кількості — їх можна застосовувати без шкоди для здоров’я.
