Ймовірно, ви ніколи не чули про фактор коров’ячого м’яса та молока, адже виділили і визначили його роль у нашому здоров’ї зовсім недавно. Мова піде про рак.
Від 14 до 21% випадків раку спричинені бактеріальними, грибковими, паразитарними, а найчастіше вірусними, інфекціями. Патогени живуть в клітинах нашого тіла, пошкоджують ДНК, викликаючи злоякісний ріст або хронічне запалення, яке теж веде до раку.
Досліджені нещодавно фактори коров’ячого м’яса та молока — це не віруси і не бактерії, а своєрідна кільцева ДНК, схожа на бактеріальні плазміди чи віруси.
«Фактори» спочатку виділили з молочних продуктів євразійських порід корів. Згодом почали знаходити у людей — в клітинах, що оточують ракові пухлини товстої кишки, молочної залози та простати, зокрема і в матеріалах біопсії за багато років. Їх також виявили навколо базальноклітинної ракової пухлини, що деколи виникає в рубцях щеплення від віспи. А вакцину раніше виготовляли на подряпаній шкірі телят.
Країни, де їдять м’ясо і молоко корів євразійського походження, мають високу захворюваність на рак молочної залози та товстої кишки. Натомість в Азії, де м’яса їдять багато, однак яків і корів китайського походження, та в Африці, де їдять м’ясо зебу та яка, цей вид раку трапляється нечасто. Якщо в Європі показник — 38 на 100 000 жителів, то в Монголії — лише 3,2! Дуже схожа на поширення раку товстої кишки і картина випадків гострого мієлоїдного лейкозу.
Який же механізм виникнення раку, спричиненого «факторами»? Спочатку це інфікування через молоко чи м’ясо, потім патоген потрапляє в клітини сполучної тканини під епітелієм травного тракту і в макрофаги. Макрофаги стимулюють запалення через «активний кисень». Із заражених клітин кисень поширюється навколо, пошкоджує їх, викликає мутації. Мутовані клітини посилено ростуть, утворюючи передракові поліпи, а згодом і ракові пухлини. Весь процес може тривати десятки років, затихаючи або відновлюючись.
Однак є можливість зашкодити «факторам» потрапити до наших клітин. Це роблять специфічні цукри, здатні заблокувати лектинові рецептори. Тільки-от цукри містить лише людське молоко, аж ніяк не коров’яче. Коли рецептори заблоковані, знижується ймовірність захворіти також важкими шлунково-кишковими та респіраторними інфекціями, на гостру лейкемію та цукровий діабет. Навіть дрібка цукру з жіночого молока у дитячих сумішах здатна перешкоджати розвитку гострої дитячої лейкемії, хвороби Ходжкіна та розсіяного склерозу у дітей, підносячи їхній захист до показника, який забезпечує грудне вигодовування.
Цей цукор є не лише в молоці, а й крові та сечі жінок під час другої половини кожної вагітності. Може він теж забезпечує профілактику? Бо ж відомо, що жінки, котрі мали кілька пологів та довго годували молоком дітей, мають нижчий ризик раку молочної залози, товстої кишки та ендометрію.
Розвитку раку через вживання м’яса і молока сприяє також сіалова кислота, яка викликає системне запалення і збільшує ризик карциноми у 5 разів. В людському організмі ця кислота не виробляється, але її виявляють на епітелії та ендотелії, у більших кількостях — в злоякісних тканинах. Ми споживаємо її з червоним м’ясом, молоком, риб’ячою ікрою, хоча курятина, яйця, рослинні продукти її не містять, а риба — зовсім мало. Наш організм виробляє антитіла до сіалової кислоти, тому регулярне її надходження спричиняє постійний запальний та мутаційний процес.
Давно відомо, що велика кількість червоного м’яса в раціоні призводить до значного запалення і порушує функцією епітелію судин. Є зв’язок між споживанням червоного м’яса (яловичини, свинини, конини, баранини, козлятини) та захворюваністю на карциному, атеросклероз, цукровий діабет (за останніми даними, червоне м’ясо, а не цукор, є основним чинником розвитку діабету). А оброблене м'ясо взагалі занесене до списку ВООЗ як доведений канцероген. Хоча причин цих хвороб багато, хронічне запалення від м’ясного раціону їх посилює.
Виявлений в молоці і м’ясі новий інфекційний фактор — ще один аргумент, щоб задуматись: чи варто їсти те, що може принести важку чи невиліковну хворобу? Рішення за вами. Враховуйте, що приймаєте його і за своїх дітей також.
Олена ЛАШКОВА, кандидатка біологічних наук
