Нас часто запитують про псоріаз, вважаючи його нашкірним захворюванням. Дійсно, його зазвичай лікують дерматологи. Але насправді це системне хронічне автоімунне захворювання, яке проявляється на шкірі, але завжди походить із середини організму. У випадку псоріазу страждає не лише шкіра, а часто й нігті, суглоби, зв’язки, м’язи, очі, серцево-судинна система, статеві органи.
На запалених ділянках шкіри утворюються білі лусочки, за що хворобу в народі називають лускатим лишаєм. На статевих органах, задньому проході, лобку проявляється лише почервонінням, без лусочок.
Зустрічається в будь-якому віці, але переважно у віці 20-30 років, рідше після 50 років.В Європі хворіє 2-3% населення, в США 4-5%, серед казахів захворюваність найвища в світі: 12%. В Японії і Кореї дуже мало, лише 0,025-0,3%. А ескімоси, корінні народи Америки, Африки, Австралії взагалі не хворіють на псоріаз! Вже за цими даними можна зробити висновок, що частину «вини» за хворобу несуть гени: псоріаз значною мірою є спадковим. Хвороба може проявлятися в сім’ї в кожному поколінні або через одне чи кілька поколінь.
Але не лише гени визначають, чи хворітиме людина. Для початку хвороби потрібні додаткові внутрішні та зовнішні чинники. Шкіра ніколи не буває хвора, якщо нормально працює підшлункова залоза, печінка, шлунок і кишківник, а також ендокринні залози. Запорукою вдалого лікування є встановлення першопричини хвороби.
Якщо псоріаз виникає на ногах (найчастіше це буває нижче коліна на лівій нозі), це вказує на те, що понижена функція шлунка, його кислотність і секреторна діяльність. Якщо псоріаз виникає на животі нижче пупа, то це хвора печінка. Якщо на голові, то це гастрит, але вже з підвищеною кислотністю. Якщо на руках, на обличчі — хвора підшлункова залоза. Коли хвора також щитовидна залоза, збуджена нервова система, голова болить і спати не може людина, то бляшками може бути вкрите все тіло.
Тож дивлюсь, запитую завжди, де саме виник псоріаз, і це вже підказує, з чого треба починати лікувати. Для підшлункової призначаю фітокомпозицію ЗОЛОТНИК, для лікування печінки додаю ГЕПАХОЛ, шлунка — ГАСТРОТОН. В кожному окремому випадку ми враховуємо стан пацієнта, отож і приписи кожному можуть бути різними.
Від власне псоріазу треба приймати внутрішньо ПСОРЕПОЛ, який гальмує мітозні процеси, призупиняє, а за тривалого застосування забезпечує повне зникнення білих лусок та червоних бляшок; налагоджує обмін речовин в організмі. Внутрішнє застосування доповнюється зовнішнім лікуванням — маззю ПСОРЕАН,яка має бактерицидну, знеболювальну, пом’якшувальну, протизапальну і протисвербіжну дію. Мазь намащувати тонким шаром на всі бляшки ввечері, можна і 2 рази на день: ледь-ледь, легенько, беручи зовсім трохи мазі. Спочатку тіло всередині бляшок стане чисте, згодом залишаться лише обідки, а потім зникнуть і вони.
Таким чином людина одужує — бо виліковується причина хвороби.
В разі псоріазу раджу скористатись і таким засобом: узяти 20 лаврових листків, залити 0,5 л окропу, поставити на слабенький вогонь або в піч і кип’ятити десь 10 хв. Потім вкутати, настоювати 30 хв., процідити. Відвар треба пити по пів склянки 4 рази на день впродовж місяця. Більшість псоріазних бляшок зникає.
Часто страждає від псоріазу кора надниркових залоз, може бути навіть хвороба Адісона. Найкраще лікує цю хворобу смородина. Її зелені листочки уже є: збирайте і заварюйте чай.
Псоріаз (а також алергічні прояви, висипи, подразнення, екзему — все те, що виявляється на шкірі через порушення роботи травної, гормональної і нервової системи) також завжди лікували ваннами з відваром трироздільної череди.
