Небезпечна повсякденність
Ми часто боїмося примарних небезпек, того, що ніколи не бачили, що нам розповів хтось без імені в інтернеті. А тим часом справжні загрози ігноруємо, а найчастіше просто не задумуємось про них.
Пластик в побуті замінив дерево, глину, скло, метал, папір — але ці речовини можна було б і їсти без шкоди для себе. Про пластик такого не скажеш.
Марно намагатись в магазині купити їжу, яка б не була за час виробництва, транспортування чи зберігання не упакована до пластику: молоко, вода, сік, м'ясо, соуси, оцет, олія… Пластиковий посуд, дощечки для нарізання продуктів, пляшечки для немовлят, упаковки з таблетками, мочалки і щітки. Мікропластик, який спеціально додають в косметику чи зубну пасту. Вкриті ним меблі, стіни, підлога. Погляньте навколо і ви не знайдете метра простору, де би не було пластику.
Про його небезпеку здогадуються від його створення, але конкретну шкоду лише починають досліджувати. Найвідоміша історія, пов’язана з пластиком, була кілька десятиліть тому, коли з’ясували, що одна зі складових пластику, фталат бісфенол А, впливає на гормональну систему людини. Бісфенол заборонили у більшості товарів, замінивши аналогами. І от нещодавно виявили, що замінники теж небезпечні йвідповідальні за 10% передчасних пологів. А загалом в організмі вагітних могло бути одночасно до 20 різних видів фталатів.
Дослідження напоїв у пластику показують наявність в 80-90% з них мікропластику, а часто і великих частинок до 3 мм у формі волокон різних кольорів. Їх кількість у літрі напою може сягати від 10 до сотен.
Антипригарні покриття посуду вважаються інертними, такими, що не взаємодіють з живими клітинами і просто виводяться з організму. Але ні! Їхнічастинки накопичуються в тілі, здатні проходити через плаценту, а жінки, в організмі яких їх багато, статистично частіше стикаються з неможливістю завагітніти. Щоб уявити масштаб проблеми, можна додати, що для проведення цього дослідження було не просто знайти популяцію людей, яка була б забруднена цими речовинами помітно менше, ніж західні.
Наш одяг теж «пластиковий»: куртки все більше нагадують пластикові пакети, які не пропускають воду, вітер і бруд. А речовини, якими їх просочують для такого захисту, ще й часто токсичні або з часом можуть розкладатись до токсичних. Останні тестування верхнього дитячого одягу в Європі показали що чверть його, зокрема і від відомих виробників, містять дуже токсичні речовини.
Флісові йінші штучні тканини дають мільйони тон забруднень води у вигляді мікрочастинок під час прання; для очищення повітря в квартирах від пилу з мікропластику від одягу та меблів розробляють спеціальні пристрої — а його дійсно утворюється дуже багато і ми його вдихаємо. Мікропластиком забруднені не лише відкриті води, а й підземні, він є значною частиною забруднень Світового океану.
Дослідження морських птахів і тварин в лабораторії показало, що при заковтуванні ними пластикового сміття, відбуваються морфологічні зміни у їхньому травному тракті, натомість в разі заковтування натуральних твердих речовин (частинок пемзи) нічого не стається. Тож пластик не інертний — він діє на живі клітини. Фіброзні зміни слизової і підслизової оболонки тварин від пластику вчені назвали пластикозом — отож, у нас з’явилась ще одна хвороба.
Що я, одна людина з мільярдів можу зробити, якщо ці явища настільки масові й глобальні? Чи можу захистити себе і своїх рідних?
Краще робити щось, ніж нічого.
Кожен може змінити своє власне середовище; купувати речі усвідомлено і лише за необхідності, обирати безпечніші. Цим ви вплинете не лише на свій конкретний життєвий простір: квартиру, будинок чи хімічний склад тіла. Ваш вибір впливає на виробництво: якщо ви платите за шкідливий продукт, його й далі будуть виробляти. Якщо купуєте безпечну річ, наприклад, чавунну сковорідку, що послужить і вашим дітям (а не антипригарну, яка потрапить на смітник за пару років), яка ще й вироблена не за трьома морями, а у вашій країні чи регіоні, тим самим, ні, звісно, ви не рятуєте весь світ, але його частинку — рятуєте, як і зберігаєте своє здоров’я, свої гроші, свій час.
Частину продуктів варто купувати більшими об’ємами, ще не розпаковану по 800 грамів в целофан. Наприклад, на Prom.ua, інших інтернетових майданчиках чи на ярмарках можна купити продукцію від виробника — ще й дешевше. Можна вагові товарикласти у свої багаторазові мішечки з легкої бавовни, обирати продукти у склі, металі чи папері, відмовлятись від торбинок, які магазини вам дають як даність. Нарешті, відмовитись від того, що є шкідливим зовні і всередині: солодкої води, енергетиків, чіпсів, льодяників, штучних квітів на могилки, китайського сувенірного дріб’язку, петард чи повітряних кульок. Так, ми звикли до них, вони гарні, але їхнє життя — це хвилини, а потім вони стають сміттям, від якого гинуть птахи та інші тварини, яке лежатиме десь тисячу років — оплачене заробленими вами грішми.
Від кожного залежить щось, від кількох — залежить багато. А деколи і одна активна людина може змінити світ. Не залишайтесь байдужими до проблеми, якщо знаєте про неї. Завжди робіть те, що вважаєте за правильне, навіть якщо інші навколо роблять протилежне. Ваш приклад може змінити і їх.
Олена ЛАШКОВА, кандидатка біологічних наук
