Плющ — велика рослина-ліана, корінна європейка, яку можна зустріти не лише в карпатських та прикарпатських лісах, на заході Полісся, правобережному лісостепу, але у місті чи селі. З її сировини фармацевти виготовляють багато найменувань ліків, переважно проти грудних захворювань.
Та слід бути обережним! Ягоди плюща викликають постійну діарею, у великих кількостях небезпечні для життя. Пронос виникає через спазмолітичну дію, тобто розслаблення м’язів кишечника.
Завдяки високій концентрації сапонінів, дикафеоїлхіновій кислоті та флавонам листя плюща також має спазмолітичну дію на кишківник, схожу на дію папаверину. Впливає й на судини: розширює (малі дози) або звужує (великі дози), крім того має антитромбінову властивість, тобто розріджує кров, підвищує діурез.
В усіх частинах рослини є токсичні речовини, які виділяють з неї для виготовлення дезінфікуючих засобів. В давні часи отруйність плюща використовували, щоб викликати блювоту.
В той же час листя є давнім лікувальним засобом. Його заготовляють від ранньої весни до осені. У складі є, крім вже згаданих, фенолові сполуки (флавоноїди, антоціани, кумарини, фенольні кислоти), дубильні речовини,смоли, каротин, інозит, стероїди, вітаміни, кислоти, олії, бета-лектини, пектин, йод.
Найчастіше настій листя використовують для лікування застуд та важчих інфекційних захворювань дихальних шляхів з інтенсивним утворенням слизу, мокроти, подразливим кашлем, адже він підсилює секрецію бронхіальних залоз, має протизапальну дію, знімає бронхоспазм (розслаблює гладку мускулатуру в бронхах), чим полегшує кашель, відходження мокроти. Результат буде вже після 7-20 днів — і без жодних негативних реакцій. При хворобах верхніх дихальних шляхів готують чай: 1 ч. л. з верхом (0,3–0,8 г) сухого листя залити склянкою окропу, настоювати 10 хв.; випити за 1-3 рази за день.
Деякі фітотерапевти більш доцільним вважають холодний настій. Його дають пити в разі хронічного бронхіту, туберкульозу, у випадку захворювань печінки і жовчного міхура, для лікування подагри й ревматизму, рахіту, надмірних місячних, після виснажливих хвороб або тяжких операцій, адже плющ виявляє ще й зміцнювальну, знеболювальну й тонізуючу дію.
Настій для внутрішнього застосування
0,5 ч. л. плюща залити склянкою холодної води, настояти 8 год., процідити. Пити по чверті склянки 4 рази на день.
Антиоксидантна та гепатопротекторна активність теж властива плющу.
Рослина діє на бородавки вірусного походження та мозолі: роблять припарки з відвару або прикладають свіже розтерте листя.
Відвар для зовнішнього застосування
1 ст. л. плюща залити 0,5 л окропу, варити 10 хв., процідити. Використовувати для припарок, обмивань, зрошувань.
Припарки з такого відвару роблять і для лікування ран, опіків, адже плющ маєпротизапальні й ранозагоювальні властивості. Свіжі листки також використовують при опіках, зокрема сонячних, для перев'язки гнійних ран. Теплі компреси добре допомагають від синців. Відваром листя промивають запалені і втомлені очі. При білях у жінок відваром промивають піхву і зовнішні статеві органи.
Відвар свіжого листя (200 г листя на 1 л води) можна використовувати зовнішньо у випадку ревматизму. Можна робити і припарки, змішавши (1:3) подрібнене свіже листя із лляним борошном.
Якщо сильно випадає волосся, також допоможе плющ. Рятуватися можна як відваром самого плюща, так і сумішшю рослин: волосся перестане випадати, ростиме густим і довгим.
Ліки від випадіння волосся
Зробити суміш із взятих порівну подрібнених листя плюща, злинки канадської, очанки. 2- 3 ст. л. суміші рослин залити 0,5 л окропу, настояти годину.
Споліскуйте цим настоєм голову після миття, втираючи легенько у шкіру. Для швидшого результату ватним тампоном, просоченим настоєм, змочуйте волосся і шкіру голови щодня ввечері впродовж 15-20 днів. Якщо результату досягти не вдалося, треба шукати причини випадіння волосся і лікувати їх.
Доведена дія плюща проти трипаносом, лейшманій, молюсків, 23 видів бактерій (золотистого стафілокока, стрептококів, сальмонел, шигел), кандід та дерматофітних грибів. Цим пояснюється дія на грибкові інфекції шкіри. Протиглисна активність сапонінів плюща була продемонстрована в лабораторних умовах проти печінкового та ланцетоподібних сисунів (паразитів худоби). Овець, заражених нещодавно, вдавалось очистити від яєць паразитів після всього трьох доз настою плюща.
Незважаючи на токсичність плюща, за клінічними даними, ефективність і переносимість його хороша. В рекомендованих дозах плющ є безпечним і ефективним навіть в разі прийому впродовж 20 днів і більше. Лише передозування викликає побічні ефекти.
Свіже листя та сік можуть викликати контактний дерматит на очах, шкірі, дихальних шляхах, що буває у садівників. Протипоказанням є вагітність, особливо на ранніх стадіях: деякі речовини плюща можуть призводити до вторинного дефіциту цинку, токсичності та аномалій розвитку.
