Я вирощую древо життя —
Часом з радістю, часом з журбою.
Кожен день — то моє відкриття,
Щоб лишитись назавжди собою.
Щоб іти по землі, по весні,
В цьому світі ж я — суща людина.
І тому, як святиня в мені,
Моя доля — моя Україна.
Україна — це наша спільна доля, наше спільне майбутнє. Всіх українців у світі об’єднує наша мова, культура, спільна історія, герої, поети, письменники, художники, видатні земляки, які уславили нашу спільну землю, спільну Батьківщину.
Зараз, як ніколи, ми усвідомлюємо справжню цінність незалежності, і ту непомірну ціну, яку за неї платимо щодня. Без незалежності не буде історії, бо її перепишуть, не буде нашого майбутнього як українців, як нації, наших героїв оббрешуть, книжки наших поетів спалять, митців і науковців оголосять своїми, а улюблені пісні покрадуть, як зазвичай. Боже, бережи Україну і нас усіх від такої долі!
В день великого свята помолимось за сотні тисяч українців — наших пращурів і сучасників, які загинули в боротьбі за нашу свободу і нашу долю. Вони поклали свої життя за велику мрію, за вільну щасливу країну. І в нас нема іншого шляху, як захистити Україну, вибороти перемогу і зберегти її незалежність.
Допомагаємо ЗСУ, працюємо, підтримуємо одне одного, плекаємо в серцях спільну любов до нашого Краю.
В душі у мене — три Любові,
І кожна — диво-дивина:
Рослина — з поля чи з діброви,
Людина — мудра і земна,
І Україна — голос крові, —
Три древа — три моїх Любові.
Слава Україні! Героям слава!
З Днем Незалежності!
