Жостір проносний (Rhamnus cathartica) — рослина одноіменної підродини жостерових, родини крушиноподібних; є близьким родичем крушини, кора якої — відомий послаблювальний засіб.
На відміну від крушини, у жостера найчастіше використовують плоди — чорні ягоди, хоча кора теж має лікувальну дію. В офіційній і народній медицині їх радять в разі хронічних, атонічних, спастичних закрепів, особливо при геморої і тріщинах заднього проходу. Наукова назва cathartica походить від латинського слова очищення — жостір її отримав саме за проносну дію.
Довговічне, повільно зростаюче дерево, але частіше міцний кущ із колючками на гілочках, жостір, або, як його ще називають, жестір, жерст, чорноягідник, проскурина, росте на узліссях, чагарниках, у світлих лісах і на пасовищах. Поширений по всій Україні, крім Карпат і крайнього півдня.
Має тонку, гладку темну кору, але молоді гілячки сірі, блискучі, часто з колючкою на верхівці. Цвіте з травня по червень. Квітки дрібні, зеленкуваті, зібрані у пазухах листків пучками по 10-15. Плід чорний, блискучий, розміром з горошину, містить три-чотири насінини. Достигають плоди у серпні — жовтні.
Плоди збирають без плодоніжок, у період достигання, сушать у печах або сушарках при температурі 50-60 градусів. Зберігають до 4 років.
Кору збирають на початку літа, подрібнюють. Після збору її сушать в потоці повітря при 80-100°C або витримують рік перед тим, як використовувати. Застосовують проти закрепів.
У плодах жостеру є дубильні речовини, флавоноїди, глікозиди, цукри, пектин, камеді, смоли, бурштинова та інші органічні кислоти, фарбувальні речовини. Ягоди і листки жостеру містять велику кількість вітаміну С (до 800 мг%), а насінинки — олію.
Основною речовиною, яка викликає пронос, є антрахінон та його похідні. Він також міститься в інших рослинах з послаблювальною дією: в крушині, терені, листі та плодах сени, корені ревеню, алое. Антрахінон перешкоджає засвоєнню натрію з просвіту кишківника і пов’язаної з ним води, може «засмоктувати» рідину в кишківник разом з іонами натрію, калію, кальцію, хлоридом. Це пом’якшує кал та збільшує наповнення кишки: стінка кишки розтягується, прискорюється кишковий транзит, і полегшується дефекація. Антрахінон та його похідні виводяться з випорожненнями, лише 5% всмоктується і виводиться з сечею, яка від цього темнішає.
У народній медицині плоди жостеру, зібрані в повній стиглості, використовують як проносний і блювотний засіб, як сечогінний засіб у випадку водянки та подагри, від жовчокам’яної хвороби, жовтухи, кашлю, задухи, гастриту, в разі хронічних хвороб шкіри, особливо якщо вони є наслідком поганої роботи печінки, кишківника, та отруєння організму продуктами метаболізму. Має жостір і протизастудну дію. Використовується як проти паразитичний засіб.
Ягодидодають до різних послаблювальних зборів або вживають окремо. Для цього їх розжовують і ковтають натщесерце перед сніданком, одна доза — 8-15 зрілих плодів. Таке вживання має сильну і ефективну проносну дію для дорослих, але не підходить дітям до 12 років.
Проносний чай (настій) із жостеру
1 ст. л. сухих плодів залити 200-300 мл окропу, настоювати 8 год., процідити. Зазвичай приймають по 1 ст. л 3-4 рази на день або пів склянки ввечері.
Настій з трохи недостиглих плодів більш м'який за своєю дією, але може викликати симптоми отруєння. Настій готують так само, як і зі зрілих ягід: 1 ст. л. залити склянкою окропу, настояти кілька годин, пити по пів склянки на ніч.
Сік свіжих ягід можна уварити з цукром до густої консистенції; приймати дорослим по 1-2 ст. л., дітям — по 0,5 ч. л. на день.
Свіжий сік приймають як проносний, сечогінний засіб та в разі шкірних хвороб (дорослі по 1 ст. л., діти від 12 років по 1 ч. л.).
Завжди використовуйте найменшу кількість, необхідну для створення м’якого калу і легкого випорожнення. Припиніть лікування одразу, як виникне пронос. Не використовуйте ліки з жостеру довше 8-10 днів поспіль.
Гарячий настій з ягід підвищує потовиділення і збиває жар, сприяє виведенню токсинів, тому його приймають при застудах.
Мазь з ягід знімає свербіж, нею позбавляються бородавок.
Спиртовою настоянкою плодів натираються в разі ревматизму.
Гілки використовують від виразки і катару шлунка, а кору — при зниженій кислотності.
Настій від закрепів з кори жостеру
1 ч. л. кори залити склянкою окропу, настояти 10-15 хв. Випити настій увечері.
Всі частини жостеру є помірно отруйними для людини. У невеликих дозах і упродовж короткого періоду препарати з жостеру є безпечними та ефективними, але тривале вживання може послабити природну здатність організму випорожнюватися та спричинити негативні наслідки (анемію, порушення всмоктування, гематурію, втрату ваги).
Зважайте, що перебільшення дози викликає кишкові кольки, запалення кишково-шлункового тракту, блювоту, пронос, слабкість; сеча може стати темно-жовтою або червоною, хоча це й не шкідливо. Не можна застосовувати вагітним, годуючим матерям та дітям до 12 років; в разі болю в животі, непрохідності, хвороби Крона, синдрому подразненого кишківника або виразкового коліту.
