Особливість чи норма?

1 июня 2022 г.

1 червня відзначається Всесвітній День молока. Це гарний привід поговорити про цей поширений продукт харчування. Коров’яче, козине, овече молоко вживають як таке, з нього роблять кефір, морозиво, масло, сметану — тисячі варіантів продукції. А чи потрібна вона нам? Так! — кажуть лікарі і реклама, молочні продукти необхідні, щоб формувались кістки, кефір корисний мікробіотою, а твердий сир чи морозиво просто всі люблять!

Але спробуймо відповісти на це запитання з раціональної точки зору.

Людина, як всі ссавці, харчується молоком після народження. Біологічна цінність молока дуже висока; його призначення — швидко поставити на ноги дитинча. Воно містить білок, цукри, мінерали, жир, вітаміни А, D, Е, К, С, групи В, каротиноїди, імуноглобуліни для захисту від хвороб, ферменти. Але як тільки малюк зможе вживати дорослу їжу, він більше ніколи не повертається до молока, а його травлення та обмін речовин змінюються! Так є у всіх ссавців.

Молоко містить лактозу і казеїн, яких немає в жодних інших продуктах. Для перетравлення казеїну дитина виробляє фермент реннін, якого немає у дорослих. Для перетравлення лактози вже з 8 тижня у зародка виробляється фермент лактаза; пік його виробництва припадає на час народження дитини. У переважної більшості людей лактаза перестає вироблятись у 2-4 роки або трохи пізніше.

Не маючи лактази, дорослі, які вживають молоко, потерпають від діареї, метеоризму, болю. Це результат переробки лактози бактеріями в товстому кишківнику з виділенням кислот і газів.

Однак, у деяких людей вироблення лактази зберігається і в дорослому віці завдяки змінам у генах. Найпоширеніша з таких мутацій виникла в північній Європі десь 5 тисяч років тому назад. Проте ще кілька тисяч років потому вживання тваринного молока людиною залишалось рідкісним явищем.

Нам, європейцям, важко уявити, що були раніше і є зараз цілі народності та племена, які не вживають молока! В Північній Америці непереносимість лактози мають 80% індіанців, 75% чорношкірих, 50% латиноамериканців, 21% кавказців. Серед євреїв, японців, корінних австралійців та американців, населення Передньої і Східної Азії, деяких народів Африки таких 80-100%! В Китаї старожили досі живуть за традиціями своїх племен — без молочної продукції взагалі. Монголи, скотарі, п’ють лише кисле молоко, в якому лактози мало.

В європейського населення показник непереносимості лактози коливається від 10% у скандинавів до 70% у деяких середземноморців; в українців — 15-33%.

Більшість людства, до 70%, не може вживати молоко в дорослому віці! Наші предки без чужого молока жили 7 мільйонів років, відколи відділились від спільного із шимпанзе предка. Так було і 3 млн. років тому назад, коли з’явився рід Homo, і останні 200-300 тисяч років існування людини розумної, Нomosapiens.

Так живуть наші сучасні родичі: шимпанзе, горили, орангутани; цілі народи, племена та окремі люди. Вони не мають проблем зі здоров’ям через те, що не вживають молочних продуктів! Ні рахіту, ні карієсу, ні анемії, ні поганого зростання — ці проблеми залежать лише від загального рівня добробуту, здорового способу життя, якості і кількості їжі.

Отож, в молочних продуктах нема нічого унікального, конче потрібного нам. Яким цінним не було би молоко для малечі, дорослому немає потреби вживати молоко, тим більше іншого виду, для того, щоб бути здоровим!

 Хіба що в прадавні часи з молока тварин люди в умовах постійного недоїдання отримували калорії, вітаміни, чисту рідину.Молоко рятувало немовлят, яких мами не могли годувати. Скотарі отримували антитіла від хвороб тварин — така собі первісна вакцинація.

Проте нині є багато аргументів за те, щоб відмовитись від молока та тваринних продуктів. 1. Тваринництво є більш шкідливим для довкілля, потребує більше ресурсів, площ (отже, знищення дикої природи), більше впливає на клімат, ніж рослинництво. 2. З однакової кількості ресурсів можна отримати набагато більше рослинної їжі, ніж тваринної — нагодувати значно більше людей. 3. Є досить наукових фактів щодо шкоди молока для здоров’я. Воно є чинником атеросклерозу, деменції, раку, алергії, аутоімунних хвороб, переломів кісток. 4. Експлуатація тварин є негуманною і приносить страждання тваринам; вони мають не лише тіло, здатне відчувати біль, а й душу, здатну любити, тужити, радіти – от тільки для останнього у них немає приводів.

Хіба може бути людина щасливою і вільною, розуміючи, що через неї щодня, без жодної на те необхідності страждають ті, хто теж мають право бути вільними і щасливими?

Олена ЛАШКОВА, журналістка газети "Зелена планета Земної", кандидатка біологічних наук

Оставьте ваш комментарий