Вільха помітна серед інших дерев навіть взимку, бо хоч і не належить до хвойних, та має на гілочках маленькі супліддя-«шишечки». Шукайте її біля річки, у вологих урочищах, біля боліт. Не дуже складно відрізнити вільху сіру (зі світлішою корою) від вільхи клейкої (іноді називають чорною, бо кора на стовбурі з часом чорніє).
В народній медицині переважно користувались вільхою клейкою, вважали набагато сильнішою за лікувальними властивостями. З досвіду побачили, яке це дерево помічне, особливо для жінок. Може навіть лікувати фіброміому. Цінували і те, що збирати гілочки й шишки можна взимку: коли нежить, застуда, крутить суглоби, ревматичний біль не дає ні ходити, ні спати.
Вільху шанує і офіційна медицина — це визнана фармакопейна рослина.
Наші пращури, бабусі, прабабусі починали заготовляти вільху на початку осені. Обривали шишечки, не викидали й молоденькі гілочки. Бруньки видаляли, а з кори робили відвар для лікування запрілостей у лежачих хворих або малюків.
Щоб отримати зовнішній засіб, гілочки або кору вільхи треба подрібнити, 2 ст. л. залити водою чи окропом (0,5 л), варити 10-15 хв. (грубіші гілочки 20 хв.), настоювати 3 год. або поки прочахне, користуватись в теплому вигляді. Протирати відваром запрілості, коли кровоточать ясна, пародонтоз, запалення ротової порожнини, робити полоскання. Якщо болить горлечко в дитини, цей біль швидко мине. Для лікуванняобмороженнявзимку, а влітку від опіків, від різних захворювань на шкірі готували відвар з5 ст. л. на 1 л води, варити 20 хв.
Відвар має бактерицидні властивості, тому ним можна продезінфікувати шкіру з будь-якими ураженнями: промивати подразнення, алергічний діатез, висипку, вугри, навіть бешихове запалення. Для пригнічення стафілококів і стрептококів додаємо вільху в мазь ЦІЛЮЩУ.
Звісно, не забуваємо і про причину «шкірних» хвороб, тобто внутрішні органи (печінку, шлунок). Лікуємо їх фітокомпозиціями «Зеленої планети Земної» ГЕПАХОЛ, ГАСТРОТОН, АЛЕРГІН.
Для внутрішнього застосування народні лікарі робили настої. Подрібнювали в ступці жіночі супліддя на порошок — чим дрібніше, тим більше користі від ліків.
В разі гострих запальних процесів (зокрема ревматичного болю в суглобах), застуди, бактерицидних, гнилісних процесів 2 ст. л. порошку залити окропом, вкутати і настоювати 1–3 год. Теплий настій допомагає від виразки і запалення в шлунку і кишківнику. Коли страждає і тонка кишка, і товста, їжа неперетравлена гниє, бродить пити по пів склянки тричі на день або по чверті склянки 4 рази на день за 15-20 хв. до вживання їжі. За цей час ліки всмоктуються, роблять свою добру справу, а тоді можна їсти.
Хронічні хвороби, такі як фіброміома, або задавнена виразка треба лікувати тривалий час: 1 ч. л. подрібнених шишок залити окропом, дати настоятися, вживати по 1 ст. л. 3-4 рази на день. В разі кровотеч можна приймати частіше, зважаючи на результат і дослухаючись до свого організму.
Отже, відвар готуємо переважно для зовнішнього лікування. Можна брати навіть не подрібнену сировину (гілочки, кору): 2 ст. л. на 0,5 л окропу, варити 10-20 хв. (залежно від ступеню подрібненості) на слабкому вогні. Відвар — це те що кипить, вариться. Для настою сировину заливаємо окропом, настоюємо, допоки прочахне (до 1 год.), а потім вживаємо.
А щоб кожен день не робити настої чи відвари, з рослин готують настоянки, тобто спиртовий екстракт. Часто настоянки робили із коріння, кореневищ, як от наприклад калганівку, помічну для кишківника і шлунка.
5% настоянка з вільхи
Подрібнені «шишечки» залити горілкою (перваком, або 40 градусним спиртом) з розрахунку 1:5. Настоювати 21 день, за два тижні можна користуватись.
Дозування залежить від хвороби й індивідуальних показань. Раніше в разі фіброміоми радили вживати по 0,5 ч. л. Я раджу по 5-7 крапель 4-5 разів на день. Кровотечі припиняються, за 3-4 тижні фіброміома зменшується, усувається запалення, інфекції немає і ніщо не заважає відновитись матці.
Якщо у жінки є белі, раджу робити з відвару вільхи спринцювання або застосовувати ВЕРУТУ. Лікарі офіційної медицини кажуть: «банальна молочниця». Але вона зовсім не банальна, вона заважає жінці бути здоровою: пече, тече, мучить. Виділення означають наявність запалення, останнім часом поширені вірусні інфекції, зокрема цитомегаловірус. Інфекція передається чоловікові, а від чоловіка знов повертається до жінки.
Природа неодцвітна, цілюща цього не допустить. Вона полікує і взимку, і влітку. Треба лишень прислухатись до свого організму, не лінуватись дбати про здоров’я. Адже щаслива людина, це людина здорова, вона має наснагу і сили для активного життя: для роботи і відпочинку, для батьків і дітей, для коханих і друзів, для навчання, спорту, мандрівок, здійснення мрій.