Це група захворювань, що мають спільні симптоми: уповільнення рухів, тремор кінцівок у спокої, нестійкість у вертикальному положенні, нееластичність м’язів. Хвороба Паркінсона, або тремтливий параліч, найбільш відоме і поширене з них.
Це захворювання центральної нервової системи, яке виникає зазвичай через черепно-мозкові травми, забої центральної нервової системи. Можливими причинами називають також вірусну інфекцію мозку, атеросклероз, отруєння чадним газом. Нейротоксини вважаються зовнішніми пусковими механізмами хвороби Паркінсона: деякі гербіциди, метаболіти пліснявих грибів, деякі хімікати, що використовуються на виробництві. Різні нейродегенеративні захворювання також можуть призводити до паркінсонізму.
Відбувається деградація і загибель клітин середнього мозку, які виробляють дофамін. Дофамін активує рухові центри у мозку, отож його нестача призводить до рухових розладів. Крім того, можливі різні чутливі, вегетативні, психологічні і розумові розлади.
Хвороба розвивається поступово, частіше у літніх людей. Важливо знати ранні симптоми, щоб почати лікування вчасно. Це можуть бути порушення нюху, закрепи або проноси, перепади настрою з легкою депресивністю, нетипові сильні рухи, крик, метання під час сну. У випадку первинного паркінсонізму симптоми зазвичай починають проявлятися з одного боку тіла: зменшення, а пізніше відсутність помаху рукою при ходьбі, болі в плечі і одностороннє напруження м’язів. З часом відбувається подальше зменшення рухів м’язів, від чого страждає міміка, спритність рук, мова стає нечіткою, письмо стає дрібним, людина робить дрібні кроки і човгає ногами під час ходьби.
За понад шістдесятилітню практику довелось побачити понад тисячу людей, хворих на паркінсонізм. В основному це були люди, які мали в різні періоди свого життя травми голови в області потилиці, травми спини і, найчастіше, травми куприка. На практиці я побачила, що хвороба Паркінсона після травми починається тоді, коли виникають порушення в ендокринній системі: знижується функція щитовидної залози або виникають розлади підшлункової залози і надниркових залоз.
Якщо лікувати паркінсонізм травами, які з давніх часів застосовувала народна медицина від тремтливого паралічу, то лікування буде тривалим. Але якщо я додаю до цих трав ще й ті, що усувають наслідки травм, а це арніка гірська та рута запашна, то ефективність лікування значно зростає. Це є доказом травматичної природи захворювання. Тривалість лікування залежить і від задавненості хвороби.
Фітокомпозиція ПАРКІСТЕН була створена з урахуванням мого досвіду лікування паркінсонізму. До неї додаємо НОРМОСТРУМ і СУДИННИК. Для усунення запалення і порушення в рухових центрах головного мозку помічними є фітокомпозиції ЕНЦЕФАН і АРНІКА, які поєднують в собі кілька рослин.
Для лікування цієї тяжкої недуги рослин у природі не так багато: назвемо скополію карніолійську, шавлію лікарську — їх застосовують у вигляді настоїв і ванн. Настій скополії: 20 г трави на 200 мл окропу, пити по 1 ст. л. тричі на день. Настій шавлії: 1 ст. л. трави на 400 мл окропу, настоювати 1 год., процідити, пити по пів склянки 3 рази на день до їди.
Використовують гармалу звичайну (для настою 1 ч. л. трави заварити 2 склянками окропу, пити по 1 ст. л. 3 рази на день), дельфіній сітчастоплодий (готують напар: 20 грамів верхівок стебел, зібраних на початку цвітіння, коли квіти ще в пуп’янках, залити в термосі 1 л окропу; вживати не більше 3 склянок на день)та деякі інші рослини, але у значно менших та чітко визначених дозах.
В разі паркінсонізму допомагає і відвар насіння капусти (1 ст. л. на 0,5 л окропу, тримати 30 хв. на водяній бані, пити по пів склянки окропу за 20 хв. до їди 3-4 рази на день).
В офіційній медицині є препарати, які усувають на короткий час симптоми. Але вони не лікують причину хвороби, а лише її прояви. Тому вживати їх доводиться все життя. Натомість природні ліки, діючи на причину хвороби, можуть допомогти такому хворому.
