Перифолікуліт Гофмана
Перифолікуліт Гофмана в офіційній медицині визначене як доволі рідкісне хронічне дерматологічне захворювання гнійно-запальної природи. На волосистих ділянках тіла (переважно на голові, зрідка під пахвами і на лобку) виникають поверхневі та глибокі абсцеси. Захворювання вражає чоловіків в п’ять разів частіше, ніж жінок.
Абсцесивний підривний фолікуліт відомий давно, але його докладний опис зробив німецький дерматолог Гофман лише в 1907 році. На честь вченого і назвали цю хворобу.
Зокрема науковець визначив, що патологія виникає внаслідок зараження перифолікулярних тканин бактеріями-стафілококами. Інфекція призводить до втрати волосся в осередках ураження. Коли випадає волосся на голові, це може стати причиною значного естетичного дискомфорту і непокоїти навіть більше, ніж решта симптомів.
До недавнього часу єдиною причиною перифолікуліту Гофмана вважали патогенну стафілококову флору. Однак запальне ураження шкіри стафілококами зустрічається часто, а підривний фолікуліт є рідкісною хворобою. Тому мала бути ще якась причина її розвитку.
Нині доведено, що важливі також індивідуальні фізіологічні особливості. Саме вони дозволяють бактеріям колонізувати тканини дерми навколо коріння волосся. Практично в усіх хворих на перифолікуліт Гофмана відзначають певні зміни в секреті сальних залоз, які з часом спричиняють до їх закупорки.
Подібне відбувається також в разі комедонів та акне. Однак у розвитку перифолікуліту грає суттєву роль реакція шкіри на біохімічні чинники закупорки сальних залоз. Гранулематозна запальна реакція на продукти розпаду кератину посилюється стафілококами. Якщо через порушену мікроциркуляцію в дермі також погіршується живлення й очищення тканин — виникає перифолікуліт Гофмана.
На які симптоми треба звернути увагу? Як вже зазначено вище, захворювання частіше вражає чоловіків віком 20-35 років і виникає на голові. Спочатку турбує сильний свербіж і печіння, помітне почервоніння. Численні осередки найчастіше виникають на тім’яній і потиличній ділянках. Інколи перифолікулітом уражена майже вся голова, зберігаються лише вузькі смужки незмінених тканин. Потім на місці вогнищ утворюються вузлики, оточені полисілою шкірою.
Надалі вузлики трансформуються у фістули завбільшки 1-2 см, при натисканні з них виділяється гній, іноді з кров’ю. Якщо навіть вузлики і фістули зникають, шкіра навколо стає тонкою, а полисіння поширюється на 1-2 см навколо. За відсутності лікування вузли зберігаються кілька тижнів, врешті загоюються з утворенням виражених рубців. Осередки полисіння залишаються, а найгірше те, що виникають нові вузлики і абсцеси. Так може тривати і кілька років.
Під час загострення часто збільшуються прилеглі лімфатичні вузли (шийні, потиличні, пахові, підпахвові), підвищується температура тіла, відчувається загальне нездужання.
Загальний аналіз крові виявляє неспецифічні ознаки гнійного запалення: лейкоцитоз, збільшення швидкості зсідання еритроцитів. Відбувається стрімкий набряк дерми і епідермісу, в тканинах багато нейтрофілів, є ознаки гранулематозного запалення.
Якщо раніше лікарі здебільшого боролись зі стафілококовою інфекцією, зараз велику увагу приділяють нормалізації обмінних процесів у шкірі, налагодженню секреторної функції сальних залоз. Разом з антибіотиками в офіційній медицині застосовують сульфаніламіди, імунні препарати, місцево — антисептичні мазі і розчини, які прискорюють загоєння і перешкоджають утворенню нових вогнищ. Якщо абсцеси розташовані в досить глибоких шарах шкіри, вдаються до хірургічного втручання.
Проте лише методів наукової медицини недостатньо, оскільки перифолікуліт Гофмана обумовлений не стільки інфекцією, скільки власними фізіологічними особливостями хворого. Тому для нормалізації роботи сальних залоз застосовують похідні вітаміну А, вітамін Е, мінерально-вітамінні комплекси та препарати заліза для збільшення захисних сил організму. Так само, для профілактики слід подбати про достатню кількість вітамінів (особливо А і Е), а також уникати значного засалювання волосся, дбати про особисту гігієну.
«Зелена планета Земної» має що запропонувати для лікування перифолікуліту Гофмана. Радимо фітокомпозиції: ЛІМФОГРАН, ЕРІЗЕПАН, УРОСЕПТ, ГЕМОСАН, для налагодження жирового обміну — ЛІПОСАН. Щоб не утворювались рубці, не заміщались клітини шкіри сполучною тканиною, потрібно додати СПАЙКЕЛАН і СПОЛУТКАН. Шкіру голови змащувати (легенько втирати) засобом САНАТ: і інфекцію це знищить, і волосся буде рости.
Категорично забороняється вживати цукор і продукти, які його містять! Якщо рівень цукру в крові підвищений, до їди приймати ДІАМАНТ, а після їди — ЗОЛОТНИК.
