Піхва є ідеальним місцем для мікроорганізмів: вогко, тепло, є трішки кисню, немає ультрафіолету, є слиз з глікогеном, яким можна живитися, туди легко потрапити ззовні і, якщо послуговуватись людськими вимогами до комфорту, так само легко вийти. Бактерії просто не могли її оминути!
Вперше знайшов і описав бактерії піхви німецький гінеколог Альберт Дедерлейн. Це були лактобактерії Lactobacillus, що становлять 90-95% мікробіому піхви. Сукупність лактобактерій піхви досі називають на честь першовідкривача флорою Дедерлейна.
В 1 мл вагінальної рідини міститься від 100 мільйонів до 1 мільярда мікробів! Крім лактобактерій, є там біфідобактерії, стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, гарднели, бактероїди, кандіди і ще багато різних видів. В деяких здорових жінок, частіше це африканки, є дефіцит або повна відсутність лактобактерій, які замінюються іншими кислотоутворюючими бактеріями. За умови дотримання балансу навіть потенційні патогени мікробіому не виходять з-під контролю і не завдають шкоди.
Звичайно, ті, хто першими знайшли у вагіні зручне житло, будуть за нього боротися із «загарбниками». Так, лактобацили утворюють на стінках піхви біоплівку, яка не дає прикріплятися іншим видам; виробляють антимікробні пептиди, які пригнічують активність патогенів; виділяють поверхнево-активні речовини, біосурфактанти, які пошкоджують оболонку бактерій, вірусів, грибів, не даючи їм закріпитися. Наприклад, біосурфактин сінної палички Bacillussubtilis має сильну дію на ретровіруси та віруси, включно з вірусами герпесу.
Всі ці антимікробні фактори посилюють дію один одного. Допомогу їм надає місцева імунна система: епітелій піхви виробляє кілька сполук з антимікробною дією та антитіла до патогенів.
Здавалося б, в таких умовах мікробіому, а разом з ним і жіночому здоров’ю ніщо не загрожує. Але багато жінок знають з власного досвіду, що це не завжди так. Склад мікробіому постійноколивається, і в якийсь з цих моментів його стійкість може бути порушена.
Чим більше статевих партнерів має жінка, тим менш стабільний її мікробіом.Дисбактеріоз (вагіноз) часто виникає, коли у жінки з’являється новий сексуальний партнер; частіше зустрічається у жінок, які мають секс з жінками. Ризик вагінозу зростає після гінекологічних операцій, антибактеріальної терапії. Перед і під час місячних кількість лактобактерій знижується, а інших видів зростає. Це результат зменшення рівня естрогену (отже, і глікогену), вимивання лактобактерій з кров’ю.
Загалом, склад мікробіоти змінюється разом з циклічними коливаннями рівня естрогену. Протизаплідні пігулки не змінюють склад мікробіоти, а от місцеві контрацептиви з прогестинами його порушують та пригнічують лактобактерії. Тампони не впливають на баланс мікробіоти, а спринцювання його порушують.
В період статевого дозріваннякількість Lactobacillus росте — разом з ростом рівня естрогену. Під час вагітності кількість лактобактерій збільшується, а різноманіття інших мікробів зменшується. З настанням клімаксу кислотність піхви зменшується і зростає кількість патогенних анаеробних бактерій, але в разі замісної гормональної терапії ці зрушення в складі мікробіому зменшуються.
Основні види мікробіоти дитина отримує під час народження: мікроби піхви та кишківника мами потрапляють на шкіру дитини, до піхви, заднього проходу, рота. При кесаревому розтині дитина не отримує ці бактерії, тому перший період свого життя не має повноцінної мікробіоти і формує її поступово.
Піхвовий мікробіом кожної жінки унікальний, отже, є якісь індивідуальні риси організму, які його визначають, і не тільки здоровий, а й порушений: кожна жінка має схильність «підчеплювати» якісь «свої» патогенні мікроорганізми.
Хтось може запитати: а навіщо нам все це знати? По-перше, не всі жінки мають знання про існування мікробіому як такого і усвідомлюють його значення для здоров’я. Дехто вважає мікроби однозначно шкідливими і питає як їх позбутися. Важливо розуміти складність організму та його функціонування, тонку прилаштованість всіх процесів; для того, щоб зважувати кожне втручання у цю відлагоджену систему, знати про можливі наслідки.Мікробіомпіхви маєнезаперечне значення для вагінального, репродуктивного, загального здоров'я, тому треба знати й те, що може призвести до дисбіозу.
Треба уникати повторних спринцювань і робити їх тільки в разі необхідності, ніяк не для профілактики чи очищення, адже піхва самоочищається, спринцювання їй не потрібно. Використовувати для підмивання лише воду або спеціальні засоби на основі молочної кислоти з pH 3,5, який при застосуванні підвищується до 4-4,5. Мило — гірший варіант, воно має бути без антибактеріальних складників і ароматизаторів. Дуже важливо не витирати, а саме ретельно мити область заднього проходу після кожного походу туалету «по великому»: в напрямку від піхви. Тампони або прокладки мають бути без запаху. Дотримуватися умов використаннясперміцидівабо уникати їх: ноноксинол-9токсичний для лактобактерій. Обирати суміші для ванн з безпечними складниками. Носити гігієнічну білизну, яка б не натирала шкіру.
Не приймати антибіотики лише з тої причини, що з піхви висіяли, наприклад, гарднелу: має значення кількість бактерій, кислотність у піхві, інші симтоми; треба спочатку спробувати відновити мікробіом іншими засобами (колонізацією лактобактерій, відрегулювати гормональний баланс). Знати, що навіть в разі антибіотикотерапії вагінозу, він у багатьох жінок дуже швидко настає знову — тому треба шукати причину хвороби, а не просто намагатись її загасити сильними засобами.
Олена ЛАШКОВА, кандидатка біологічних наук
