Сонце, його світло, конче потрібне не лише рослинам, а й тваринам. І не тільки для того, щоб зігрітися. Виявляється, що поніжитись на сонечку (з дотриманням науково-медичних рекомендацій) не тільки приємно, а й для здоров’я корисно.
Вчені розгадали цей секрет і пояснюють його впливом інфрачервоних променів на живі організми. Ми їх не бачимо, але відчуваємо тепло — енергія сонця стимулює теплові рецептори в шкірі. Промені проникають глибоко в тіло, де чинять важливий вплив на перебіг біохімічних реакцій на клітинному рівні.
В кожній клітині є мітохондрії — органели, які акумулюють енергію з їжі в «батарейки» — енергетичні молекули. Це основний спосіб запасання енергії для всіх процесів, що відбуваються в тілі. Мітохондрії під час роботи виділяють тепло, яке спричиняє окислювальний стрес, тобто пошкоджує структури клітини. А де пошкодження, там і хвороби: запалення, рак, деменція, діабет, гірша здатність навчатися, загалом гірше здоров’я.
Вночі мітохондрії від окислювального стресу рятує мелатонін, один з найсильніших антиоксидантів, що виділяється епіфізом і з кров’ю потрапляє до всіх клітин та їхніх мітохондрій.
А як же бути вдень, коли епіфіз не виробляє мелатонін? Адже вдень мітохондрії теж працюють. Має бути якась програма, щоб забезпечувала мітохондрії мелатоніном і вдень.
Нещодавно науковцям став відомим механізм, за яким інфрачервоне випромінювання сонячного світла потрапляє в мітохондрії і там сприяє виробленню мелатоніну. В загальний кровотік він не потрапляє, отже ніякого впливу на організм загалом не має. Цей мелатонін діє лише місцево як антиоксидант, захищаючи клітину від активних форм кисню.
Такий механізм автоматично захищає від багатьох порушень, пов’язаних з дисфункцією мітохондрій: раку, нейродегенеративних і серцево-судинних хвороб, підвищення рівня цукру в крові. Мелатонін, таким чином, може відігравати певну роль у профілактиці діабету, хвороби Альцгеймера і Паркінсона, вірусних інфекцій.
Отож, нам залишилось лише забезпечити організм інфрачервоними променями. Вони легко проникають крізь одяг, сонцезахисні креми, шкіру, потрапляють у підшкірні тканини, навіть в кістки, до головного та спинного мозку. Глибина проникнення в тіло становить 1-8 см. Це багато. Для порівняння, для ультрафіолету ця глибина менше, як 0,05 см.
Інфрачервоні промені здатні діставатися до двох третин всіх клітин організму — однак лише у людини з нормальною вагою. Чим більше зайвої ваги — тим менше клітин отримують інфрачервоні промені.
Чи потрібно нам перебувати на відкритому сонці, щоб отримати інфрачервоні промені? Зовсім ні! Ці промені майже повністю відбиваються від усіх зелених і синьо-зелених поверхонь, тобто всіх рослин. А відбиті ними, потрапляють на нас. У відбитому від рослин світлі інфрачервоних променів у відсотках більше, ніж у прямому сонячному світлі. Отож, перебуваючи серед рослин, в холодку, ми, по-перше, отримаємо від них потрібне нам сонячне тепло, а по-друге, убезпечимо себе від шкідливого ультрафіолету.
Інфрачервоне світло також сприяє утворенню оксиду азоту та фактору, який розслабляє м’язи судин. А розширені судини постачають більше крові до органів; зростає і насиченість крові гемоглобіном. Такий ефект дуже важливий для хворих на цукровий діабет, в яких зазвичай є проблеми з судинами. Його реальність підтверджують аналізи крові: показники ліпідного профілю і глюкози погіршуються, якщо тиждень перед здачею аналізів був похмурий і людина отримала менше сонячного світла.
Головна думка, яку варто запам’ятати: мелатонін є головним антиоксидантом всередині клітин. Лише 5% мелатоніну виробляється вночі епіфізом в головному мозку, а 95% — в мітохондріях вдень. Але однаково важливо, щоб він вироблявся і вночі, і вдень в достатній кількості. Для цього маємо не збиватись з циркадного ритму: вчасно лягати спати і вчасно прокидатись, а вдень давати нашому тілу можливість отримати інфрачервоні сонячні промені.
Олена ЛАШКОВА, кандидатка біологічних наук
