ПОМІДОРИ

Майже немає людей, яким би не смакували помідори.  Однак про лікувальні властивості цих гарних і смачних овочів знають далеко не всі.

Батьківщина помідору – Південна Америка. До Європи він попав у XVI столітті.

Тривалий час рослина вважалася отруйною.  Відома історія, коли Дж. Вашингтона намагалися отруїти, пригостивши стравою зі смаженими помідорами. Кухар, якого змусили приготувати таку страву, боячися покарання за “вбивство”, наклав на себе руки. Він так і не дізнався, що Дж. Вашингтон із задоволенням ласував помідорами і прожив після цього багато років.

Сьогодні поживні й смакові  властивості помідора ніхто не заперечує. Народна і офіційна медицина відкрили й чимало лікувальних властивостей цього овочу.  Вони зумовлюються хімічним складом.  А помідори містять багато калію, який зміцнює серцево-судинну систему. Унікальна за складом клітковина  стимулює роботу жовчно-вивідних шляхів, перистальтику кишківника, налагоджує травлення, виводить із організму холестерин, а отже є профілактикою атеросклерозу, нормалізує обмін речовин в організмі, запобігає ожирінню. Це легкий сечогінний засіб. Наявний в клітковині холін не лише знижує вміст холестерину, а й запобігає жировому переродженню печінки, підвищує імунітет, сприяє утворенню в крові гемоглобіну.

У помідорний сезон жінки, які відчувають слабкість, запаморочення через гінекологічні порушення, позбудуться цих неприємних симптомів, адже помідор підвищить вміст гемоглобіну.

Помідори містять глюкозу, яблучну, лимонну, інші кислоти, азотисті речовини, провітамін А, вітаміни В1, В2, В3, РР, К, Е, особливо високий вміст вітаміну С, тому помідори справедливо вважаються сильним протицинговим засобом. За вмістом вітаміну С  він не поступається апельсинам і лимонам. Серед фенольних сполук є кислоти, що мають жовчогінні, сечогінні, антимікробні, капілярозміцнювальні та протизапальні властивості. Також речовини, які відіграють важливу роль в процесах кровотворення і сприяють нормалізації холестеринового обміну.

До певного часу помилково вважалося, що помідори не варто вживати людям, у яких порушений мінеральний обмін, хто страждає на сечокам’яну хворобу та ревматизм, нібито щавлева кислота, яка є в овочі, негативно впливає на сольовий обмін. Однак  дослідження та досвід спростували цю думку. З’ясувалося, що щавлевої кислоти у помідорах у вісім разів менше, ніж, скажімо, в буряку червоному, в десять разів менше, ніж у картоплі, у  шість разів менше, ніж у зеленому салаті і в понад шістдесят разів менше, ніж у шпинаті.

Солі, які містяться в помідорі мають властивість підтримувати в організмі людини кислотно-лужну рівновагу. Тому це важливо для хворих з порушеннями обміну речовин, із захворюваннями серцево-судинної системи. У зв’язку з властивістю пектинових речовин знижувати вміст холестерину в крові, помідори є надзвичайно потрібним продуктом харчування і для людей  поважного віку. Свіжі плоди та томатний сік здатні помірно знижувати артеріальний тиск. Томатний сік успішно використовують для лікування інфікованих ран і травм шкіри.

Сік помідорів допомагає лікувати глаукому, профілактично не допускає цього захворювання очей. А для цього потрібно до склянки  томатного соку додати чайну ложку меду, розмішати і випити. Робити собі такі смачні ліки три-чотири рази на день.

Невисока калорійність помідора та його багата за хімічним складом клітковина роблять цей овоч незамінним у харчуванні тих людей, які хочуть позбутися зайвих кілограмів. Тим,  хто прагне схуднути,  раджу з’їдати на вечерю два, очищених од шкірочки, помідори без хліба та інших овочів.

Цікава статистика: прихильники помідорової дієти значно рідше хворіють на запалення легенів, їх не вражає сальмонела, оминають грибкові захворювання.

ПОМІДОРИ КВАСЯТЬ, СОЛЯТЬ…

Помідори можна квасити, солити, маринувати, робити з них сік. Корисним є не лише свіжий, а й консервований томатний сік. В ньому зберігаються сильні за своєю дією фітонциди, які пригнічують процеси гниття в кишківнику. Томатний сік стимулює  утворення шлункового соку, поліпшує роботу серця (завдяки вмісту калію).  Склянка такого соку забезпечує половину добової потреби людини у вітамінах А і С. Дуже добре споживати його у суміші з яблучним, гарбузовим, лимонним соками. Особливо така суміш соків корисна людям, які прагнуть швидко схуднути.

Якщо ви робитимете заготовки на зиму, консервуєте помідори, то до консервацій обов’язково покладіть селеру, шматок кукурудзяного качана, замість оцту – аличу, або кислі сорти сливи.

Щодо консервованих помідорів, то незважаючи на те, що вони добре діють на мікрофлору кишківника, через наявність в них консерванта – солі -  консервовані, мариновані, засолені помідори варто обмежити людям із захворюваннями нирок, серцево-судинної системи та гіпертонікам.  Краще замінити їх свіжозамороженими.

Ще одна засторога:  хоч помідори  сприяють роботі печінки, їх небажано вживати людям, які страждають на жовчнокам’яну хворобу.  Органічні кислоти, що містяться в помідорі, можуть викликати спазм м’язів жовчного міхура і посилити біль.

А усім іншим помідор принесе насолоду і здоров’я.

Зауважу, що помідори добре поєднуються з капустою, горіхами, редькою, цибулею, кабачками, баклажанів, солодким перцем. Не забувайте також, що помідори, фаршировані бринзою, сиром, овочами, зеленню – це дуже смачні, пікантні страви. Тож їжте помідори собі на здоров’я.