Важко зараз давати поради зі здорового способу життя. Тут аби пережити тривогу, тугу, злість. Аби протриматись і вижити фізично. Але українці вистоять і переможуть. Морально ми так далеко від ворога, як тільки можна — на різних полюсах. І їхній полюс — це справжнє пекло.
Ця наша моральна перевага дає нам сили пережити фізичну небезпеку, здолати всі труднощі та не просто вистояти, а й звільнити всю країну від окупантів, разом із тим, що було загарбано 8 років тому назад.
Для цього потрібно чимало фізичних сил. Тому намагайтесь їсти хоч 2-3 рази на день, навіть коли шматок в горло не лізе. Треба спати, коли є така можливість, вдень чи вночі, між повітряними тривогами. Якщо нема іншого виходу, слід спати по черзі — це дуже важливо, щоб мозок працював справно. Спокій, швидка реакція, готовність до активних дій можуть врятувати здоров’я і життя.
Можемо дослухатись до порад Асі Казанцевої, однієї з, на жаль,
небагатьох притомних росіян. Фахівчиня з нейробіології завжди активно підтримувала Україну, вже пережила арешт за протест проти цієї війни.
Пані Казанцева вважає, що «найголовніша проблема будь-якого психологічного стресу — це неконтрольованість. Ми «їдемо дахом» не від того, що ми розуміємо, яким би жахливим воно не було, а від того, чого не розуміємо. Чому все так? Як, скільки це продовжуватиметься? Що робити? Тому найперше завдання людини у стресі — знайти собі хоч якусь зону контролю. Щодо нашої поточної ситуації — робити щось, що має видиму користь та результат».
Допомога армії і територіальній обороні, прилаштування евакуйованих, турбота про сусідів старшого віку, допомога тваринам на вулиці — вони теж заручники війни. Тим, хто обізнаний з соціальними мережами, можна заходити на GoogleMaps, обирати будь-яке російське місто і залишати у відгуках до торговельних, розважальних, навчальних об’єктів фото з війни — чим більше росіян будуть бачити, що несе війна, тим морально слабшим буде ставати ворог.
Отож, не панікуємо, бережемо себе та працюємо хто як може на перемогу!
