Дивоглядний кущ, навіть химерний, швидше гість, ніж місцевий мешканець — це скумпія звичайна, або райдерево, перукове, шанське дерево (Cotinus coggygria). Скумпія — єдиний представник свого роду у флорі України. І навіть з цілої родини Сумахові, до якої вона належить, крім скумпії, у нас росте всього один вид, сумах дубильний, в Криму, та ще завезений з Америки сумах оцтовий. Тож рослина для нас дійсно нестандартна.
Зустріти її можна в природних і культурних насадженнях в багатьох, переважно південних місцях України: в басейнах Дністра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, в Криму. Може утворювати цілі зарості на сухих кам’янистих схилах, узліссях, галявинах. Росте як розлогий кущ або невелике дерево, яке найпростіше ідентифікувати під час цвітіння: його суцвіття, пухнасті й повітряні волоті ніжного буряково-рожевого чи зеленкувато-пісочного кольору просто дивовижні. Власне, самі квіточки невеликі, зеленкувато-білі, а основну масу суцвіття створюють подовжені квітоніжки безплідних квіток, які обростають рожевими чи зеленкуватими волосками.
Цвіте скумпія в червні — липні. Під час цвітіння і до утворення зелених плодів включно (з червня по серпень) ми збираємо листя скумпії. Саме в цей період в листі найбільше танінів — основної діючої речовини рослини. Брати треба лише ціле, дозріле, розвинуте листя, акуратно зриваючи його з гілок.
Щоб заготувати на зиму, листя сушать: під наметами або просто на сонечку (це той випадок, коли дійсно допускається сушити на сонці), на повітрі, на горищі. Воно дуже добре сохне і зберігає свої властивості впродовж двох років, аби лише до нього не дісталася волога.
У складі листя є багато танінів, елагова і галова кислоти, флавоноїди (кверцетин, мірицетин, фустин, фізетин), глікозиди, ефірна олія, цукри, вітамін С, Е, каротин. З сировини скумпії промислово виготовляють танін і галаскорбін з в’яжучою і Р-вітамінною активністю, препарати тансал та танальбін, флакумін, який містить флавоноїди (до 75%) і має жовчогінну дію (Ковальов, Павлій, Ісакова, 2000; Гродзінський, 1992).
Скумпія має властивості сильного антисептика, кровоспинного, протизапального і в'яжучого засобу. Так діють таніни (або таніди) — дубильні речовини, які здатні утворювати міцні сполуки з білками (амінокислотами), полісахаридами, целюлозою, алкалоїдами, металами, киснем. Вони мають «закрепний ефект» на кишківник, перешкоджають всмоктуванню алкалоїдів, металів, зокрема заліза і кальцію, важких металів, мають противірусну і протибактеріальну дію.
Ці властивості скумпії, яка дуже багата на таніни, використовували при захворюваннях кишківника (коліті, ентериті, діареї) і дизентерії, проблемах у шлунку чи ротовій порожнині, отруєнні алкалоїдами чи солями важких металів.
Відвар листя скумпії про кишкових розладах
Взяти 1 ст. л. подрібненої сировини на пів літра окропу, тримати на слабкому вогні 5 хв., настоювати, допоки причахне, вживати по пів склянки 4 рази на день до їди.
Найчастіше скумпію використовують як зовнішній засіб для компресів, обмивань, обтирань, спринцювань, клізмочок, полоскань.
Настій скумпії для зовнішнього використання
Взяти 100 г листя рослини на 1 л окропу, настояти допоки прочахне і можна використовувати.
Для лікування шкірних захворювань (гнійничків, вугрів, фурункулів), шкірних мікозів роблять обмивання, компреси. При геморої цим настоєм роблять мікроклізми. Жінки рятували свої жіночі органи від запальних процесів, виділень, білів при кандидозі, роблячи спринцювання. Допомагає також при опіках шкіри, тріщинах сосків, дрібних ранах.
А ротову порожнину полощуть, коли там є запалення (стоматит, фарингіт, гінгівіт, хімічний опік) або кровоточать ясна. Скумпія допомагала лікувати симптоми цинги (нестача вітаміну С), а саме деградацію ясен, коли зуб оголювався до кореня і випадав, кровоточивість і запалення. Також рослина допомагає і від білого нальоту у роті (кандидозу). Раніше від зубного болю заварювали лист скумпії і клали до рота, і за кілька хвилин біль ущухав, але можна і полоскати зуб настоєм.
А скільки людей врятувала вона від гнійних трофічних виразок, коли нога набрякає, є застій лімфи, з виразки сочиться сукровиця, утворюється гній. Листочки скумпії допоможуть прибрати гній і загоїти рану.
Обмивання, компреси, ванночки використовують при обмороженні, дуже сухій шкірі, гіпергідрозі — надмірному потінні всього тіла чи окремих ділянок, наприклад, ніг. Гіпергідроз може бути недостатній роботі щитовидної залози, особливо у молоді: вогкі і холодні долоні, а коли людина ледь понервувала, то з рук прямо вода тече. Ця рослина допоможе, і щоб руки не пітніли, і щоб вони не були холодні, шкіра щоби була нормальна.
Ось таке воно, ще одне чудо нашої природи, багатої і досконалої, нашої української землі, кращої за яку нема ніде. Вбережемо, доглянемо, з розумом використаємо кожну її частину. А землю нашу обов’язково відвоюємо і відновимо!
