Під час війни і навіть після її завершення неминуче зростає ризик травмування різним предметами та зброєю, а умови життя підвищують ризик інфікування ран. Найстрашнішим інфекційним наслідком поранень є правець. Щороку в світі від нього вмирають понад мільйон людей, серед маленьких дітей смертність сягає 95%, серед дорослих за умови надання медичної допомоги — 40-70%.
Бактерії правцю Clostridium tetani виробляють один з найсильніших бактеріальних токсинів, який вражає нервову систему. Від зараження до розвитку симптомів може пройти до 30 днів. Деколи спори можуть зберігатись в рубці на рані дуже довгий час і згодом почати розвиватись. Найбільш небезпечні глибокі рані, з кишенями, з некрозом: правець не любить кисню, і бактерії зі спор розвиваються в анаеробних умовах. Характерними симптомами правця є посмикування м’язів в місці рани, загальна слабкість, головний біль, судоми, тонічне напруження жувальних м'язів, що утруднює відкривання рота.
Спори бактерії не бояться антисептиків, стійкі до тепла та холоду, можуть виживати в середовищі довше 10 років і поширені практично всюди.
Сприятливим середовищем для бактерій є земля, де відбувається процес гниття: в місцях, де тримають тварин і де їх випасають, чорноземи, городи. Але не обов’язково, щоб в рану потрапив бруд чи фекалії. Спори можуть заноситись в оселю, бути на одязі, волоссі. Інфікуватись можна навіть вколовшись голкою рослини чи тріскою ніби чистого предмету, від укусу чи подряпин хатньої тварини, при опіках, обмороженнях, пологах у забрудненому місці. Спори є в ротовій порожнині та травній системі багатьох тварин, іноді й у людей. У кишківнику зі спор утворюються живі бактерії, що можуть виділяти токсин. Але звідти він не потрапляє в кров, тому не шкодить нервовій системі.
Міцне здоров’я певним чином захищає від інфекції, але не слід забувати і про вакцинацію. Дітям роблять щеплення у 2, 4, 6 і 18 місяців, а потім в 6 і 16 років. Далі ревакцинацію радять робити кожні 10 років.