Реп’яхова олія, рідше її називають лопуховою олією — колись була дуже відомим косметичним засобом. Ще у XX столітті нею широко користувались, аби надати волоссю здорового блиску і зробити його більш м'яким і слухняним. Кілька крапель реп'яхової олії наносили на волосся або гребінь перед укладанням зачіски. Наразі серед величезної кількості виробників і розмаїття засобів догляду таке застосування вийшло з ужитку. А дарма!
Реп’яхова олія цілком гідна вашої уваги і нині. Тим більше, що її можна зробити власноруч і з успіхом застосовувати не лише як декоративну косметику, а як зовнішній лікувальний та профілактичний засіб від випадіння волосся, ламкості нігтів, деяких уражень шкіри.
По-перше, з’ясуємо, чому олія «реп’яхова», коли її виробляють з коренів деяких видів лопухів. Назва походить від слова «реп’ях», яким у народі називали лопухи через їхні колючі чіпкі плоди.
Для виробництва реп’яхової олії здебільшого використовують корені лопуха справжнього (Arctiumlappa). У народній медицині беруть також корені лопуха повстистого або гайового. Восени або навесні копають корені дворічних рослин, які ще не зацвіли. Корені миють у холодній воді, зішкрібають шкірочку, розрізають на шматки завдовжки 10-15 см, а товсті корені — ще додатково уздовж. Сушать на сонці, у добре провітрюваних приміщеннях (зазвичай, на горищах) чи сушарках за температури не вище 50°C. Після висушування корені втрачають 70-75% сирої ваги. В такому вигляді вони можуть зберігатися до 5 років.
Реп’яхова олія — це олійний екстракт, який отримують з висушених коренів. Найкращими оліями для екстрагування вважають мигдалеву чи персикову. Крім них використовують соняшникову, вазелінову та оливкову олії.
Безпосередньо перед початком екстрагування корені лопуха подрібнюють на ще менші шматочки і настоюють в олії 10 діб. Для ліпшого екстрагування лопух інколи в олії ще й проварюють, а потім настій проціджують. Для надання привабливого кольору в реп'яхову олію інколи додають жиророзчинні барвники, а для ароматизації — ефірні олії (частіше трояндову).
Реп’яхова олія міститьполісахариди, мінеральні солі, білки, дубильні речовини, інулін, ситостерин, слизи, гіркоти, каротин, аскорбінову кислоту, ефірну олію. Її використовують як зовнішній лікувальний чи профілактичний засіб.
Спосіб застосування простий: намастити шкіру голови, обгорнути голову рушником на кілька годин, а потім вимити. Такі обгортання корисні людям з ослабленим, сухим, посіченим або жирним і тонким, схильним до випадіння волоссям. Їх можна поєднувати з масажем шкіри або прийомом препаратів лопуха всередину (зазвичай, готують настій). Інколи реп'яхову олію застосовують для лікування ламких нігтів, запалення шкіри, себореї та спричинених нею вугрів: олійним екстрактом змащують проблемні місця.
Для настою 1 ст. л. подрібненого листялопуха заварити в склянці окропу, настоювати 2-3год., приймати по 1 ст. л. 4-6 раз на день за1 год. післяїди. Настій плодів лопуха: 20 гсировини заварити в склянці окропу, настоювати 20 хв., пити по 1 ст. л. 3-4 рази на день. Відвар кореня лопуха: 1 ст. л. сировини залити склянкою окропу, варити 10 хв.,приймати теплим по половині склянки 2-3 рази на день.Можна прийматиі порошок кореня: по 0,5 г 2-3 разина день.
Найчастіше реп'яхову олію для лікування волосся використовують в Україні, Польщі, Чехії, Болгарії. В Китаї вона більш відома як дерматологічний засіб, яким лікують ураження шкіри. Серед народних способів застосування реп'яхової олії є також лікування ран для швидшого загоєння, обгортання чи компреси при радикуліті, м'язовому болю, екземі, псоріазі, дерматиті, лупі, профілактика старіння шкіри.
