Прийшла весна! Рідну землю всю омолодила — заквітчала її рястом, барвінком укрила. Квіти рясту, в тих місцинах, де добре збереглися, дійсно, утворюють такий щільний килим, що нема куди ступити. В Україні з 470 видів рясту — ранньовесняних рослин з родини руткові — зустрічається 6. В народній медицині знайшли своє застосування найбільш поширені: ряст порожнистий, corydalis cava, і ряст ущільнений, corydalis solida.
Кущики рясту порожнистого виглядають наче пташки, що припали до землі: ніжні посічені зелені листочки схожі на скуйовджене пір’ячко, а рожево-бузкові квіти нагадують голівку з чубчиком. Тож не дивно, що й українські народні назви в рослинки більше «пташині»: жайворонки, півники, галацвітки (галан — півень). А от латинське corydalis перекладається як «чубчик», з ним перегукується і «кокорічки» (від слов’янського «кокора» — кучері). Ряст називається порожнистим, бо характерні підземні бульбочки справді мають порожнини, на відміну від ряста ущільненого.
З метою лікування знахарі і травознаї збирали квітучий ряст разом з підземною частиною, та все ж перевагу віддавали бульбам, які копали пізніше влітку.
Відомий цілитель Іван Носаль одразу застерігає, що рослина отруйна (тож з нею поводитись і зберігати треба обережно) і додає, що в народній медицині ряст вважають «типово знахарською, секретною» рослиною. «Про неї неохоче розповідають, але разом з тим випадки застосування її досить різноманітні».
Не дивно, що ряст такий небезпечний — у його бульбах міститься до 5% отруйних алкалоїдів. З 1962 року вченими було нараховано у представників роду corydalis понад 380 алкалоїдів, які мають сильну біологічну активність. Крім того, рясти також містять кумарини, флавоноїди, стероїди, органічні кислоти та інші речовини.
Завдяки такому багатому складу ряст широко використовують в традиційній медицині від захворювань нервової, серцево-судинної, травної систем. Зокрема в Китаї упродовж тисячоліть ним лікуються від застуди, гіпертонії, гепатиту, крововиливів, набряків, гастритів, серцево-судинних, цереброваскулярних захворювань, неврологічних розладів. Однією з найважливіших переваг рясту є знеболююча дія. Ліки з нього майже не викликають звикання, краще переносяться, порівняно з іншими анальгетиками, і можуть слугувати замінником морфію. А, скажімо, алкалоїд бульбокапнин має клінічне застосування від нервових захворювань, зокрема хвороби Паркінсона.
Українські народні цілителі лікували рястом нервовий шок, переляк, істеричні напади, епілепсію, навіть напади агресивного божевілля. І. Носаль наводить рецепт настою: дві рослини з розрізаними навпіл бульбами настоюють ніч (8 годин) в 2,5 л води. Випивають склянку настою на добу або дуже дрібними ковтками, або по 1 ст. л. за 5-6 разів.
Робили також 10% настоянку на горілці, розводили 3 краплі у пів склянки води і пили двічі на день. Лікувались порошком з сухих бульб — приймали «на кінчику ножа» тричі на день, запиваючи половиною склянки води. Допомагає від сильного нервового потрясіння та хвороби Паркінсона.
Однак не обов’язково застосовувати таку небезпечну та рідкісну рослину як ряст. Краще нею просто помилуватись, пригадуючи давню веснянку:
Топчу, топчу ряст, ряст,
Бог здоров'я дасть, дасть.
Дай Боже діждати
На той рік топтати.
А народна медицина має в своєму арсеналі багато інших рослин, які допомагають людині заспокоїтись, усунути тремтіння при паркінсонізмі та інших нападах. Із заспокійливих згадаємо хоча б валеріану, м’яту, мелісу, вовконіг європейський. Вони не отруйні й значно безпечніші за ряст, але їх треба вміло застосовувати й не перевищувати дози.
«Зелена планета Земної» теж має помічні композиції для заспокоєння і лікування нервової системи, серед них НЕВРОЗАН, ПАРКІСТЕН, АРНІКА, НОРМОСТРУМ, СУДИННИК.
