Салат-латук компасний (Lactuca serriola) — дикий предок нашого городнього салату (Lactuca sativa). До того ж, він має більшу лікувальну дію, однак є отруйним при передозуванні.
Назву заслужив тим, що верхні листки орієнтовані уздовж магнітної осі північ-південь та повернуті ребром до сонця. Це захищає їх від сонячних опіків опівдні та обмежує випаровування води.
Латук дуже поширений, росте на городах, пустищах, у садах, кам'янистих місцях, уздовж доріг, біля підніжжя стін, на насипах, дамбах по всій Україні. Але мало хто його використовує для лікування, не входить він і до офіційних списків лікарських рослин, хоча має седативну, спазмолітичну, сечогінну дію.
Рослина до 1,5 м заввишки, сіро-зелена, стебло має голе, з білим, жовтим чи червонувато-фіолетовим відтінком, пряме, дуже розгалужене в верхній частині. Листя біля основи до 25 сантиметрів завдовжки і утворює розетку. На стеблі листки менші, розміщені почергово, зазубрені, з гострою верхівкою, колючі по краю і зісподу. Особливо довгі колючки розташовані знизу на серединній жилці листка. Вертикальним розташуванням листків відрізняється від схожого виду, латука отруйного (Lactuca virosa). Але зауважте, що рослини в тіні не мають такої особливості, в них листя орієнтоване горизонтально. Квітне влітку. Суцвіття-волоті блідо-жовті, 1-1,5 см в діаметрі.
Заготовляють листя і молочний сік, лактукарій. Листя збирають перед початком цвітіння, сушать швидко. Щоб одержати лактукарій, зрізають верхівку розквітлої рослини і збирають ножем сік, що витікає з надрізу, у чашку, де він і засихає. Так роблять кілька разів на день, роблячи щоразу новий зріз. При висиханні соку утворюється коричнева в'язка речовина.
Молочко містить гіркоти (алкалоїди лактукон, лактуцин, лактукопікрин), — смоли, молочну кислоту. Воно є отруйним у високих дозах, але має заспокійливу та протибольову дію у малих. Алкалоїди діють переважно на нервову систему. Вони є і в насінні та квітах, які використовують для зменшення гарячки. Латук має найвищу концентрацію цих алкалоїдів з усіх рослин, в меншій вони є в коренях кульбаби та цикорію.
В листі, стеблі є вітаміни, провітаміни (бета-каротин), залізо, щавлева кислота, багато фенолів (кверцетину), які мають знеболювальну, протизапальну та антиоксидантну дію. Сапонін, виділений із стебла, має антибактеріальну дію. Ймовірно, салат також вбиває багато видів вірусів, грибів та інших мікроорганізмів.
Латук здавна використовували як опіум: вживали сік; листя курили або заварювали як чай, до слова, дуже гіркий. Як опійну, снодійну рослину, латук використовували у ритуалах, церемоніях у стародавніх культурах. Давні греки соком лікували виразки рогівки. Піфагорійці називали салат євнухом, оскільки він викликав сечовипускання та послаблював сексуальний потяг. Індіанці навахо використовували рослину як церемоніальний та блювотний засіб.
Латук здавна використовували в їжу, хоча він гірчить: молоді весняні листки додавали до салатів, супів, соусів як шпинат; старе листя теж запарювали чи варили; з кореню робили замінник кави. Молоді листки містять менше молочного соку, тому менш гіркі і токсичні, а найбільше лактукарію в рослині є перед і під час цвітіння. Євреї використовують листя як одну з багатьох гірких трав, які мають бути на столі на Песах. На Криті листя та ніжні пагони їдять вареними, а в Греції їх додають у начинку для пирогів разом з іншими дикими рослинами.
Чимало народів, особливо на Близькому Сході, традиційно використовують настій або сік як ліки від нервового безсоння, нервозності, збудливості, гіпертонії, серцебиття, болю (зокрема, головному болі), бронхіту, ларингіту, коклюшу, бронхіальної астми, як допоміжний засіб для лікування епілепсії. Вони мають відхаркувальну дію, пригнічують кашель, розслаблюють судини, поліпшуючи кровообіг. На травну і видільну систему салат як проносний, пом’якшувальний, сечогінний, антисептичний засіб. Для проносного ефекту роблять клізму з настою.
Як діуретик латук радять в разі подагри, захворювань сечового міхура, водянки, набряків статевих органів у чоловіків (пріапізм). Допомагає від надмірного статевого потягу у жінок (німфоманія).
Можна пити як чай або робити настій: 1 ч. л. листя заварити (не кип’ятити) в 1-3 склянках води, настояти, приймати по 1 ст. л. тричі на день до їди.
Латук знімає напругу в м’язах, опорно-руховому апараті. Допомагає впоратись з болем у м’язах або суглобах, хронічним стресом чи болем, болісними менструаціями. Завдяки дії, подібній опіуму, є спроби використовувати його у лікуванні опіумної залежності. На відміну від справжнього опіуму, латук залежності не викликає, бо не зв’язується з опіумними рецепторами.
Маємо наукове підтвердження традиційного використання латука для лікування станів, пов’язаних зі спазмом кишечника, бронхіол і судин (астми, кашлю, закрепів, болю тощо). В експерименті на тваринах латук повністю знімав спазми навіть у тканинах, оброблених перед тим сильними препаратами, тобто не лише скелетних м’язів, а й м’язів шлунково-кишкового тракту, дихальної та кровоносної системи. Але у малих дозах латук, навпаки, м’язи спазмував.
Вчені встановили, що латук компасний відновлює секрецію інсуліну підшлунковою залози, завдяки відновленню клітин, які його виробляють; покращує толерантність до глюкози.
В деяких країнах є і народна практика нанесення соку або сухого порошку листя на шкіру для усунення бактеріальної інфекції.
Передозування може спричинити пітливість, прискорене серцебиття, розширення зіниць, запаморочення, дзвін у вухах, зміни зору, сонливість, порушення дихання. Дикий салат не слід вживати вагітним, годуючим матерям, дітям, людям з глаукомою, гіперплазією простати, під час прийому седативних, антигістамінних ліків, алкоголю.
Олена ЛАШКОВА, кандидатка біологічних наук
