М’яточник росте по всій Україні, особливо полюбляє пустищі та засмічені місця. У нас в селі його називали «собачою кропивою», чималими кущиками ріс він на берегах Десни. Для заспокоєння нервової системи пропонують й іншу рослину, офіційна ботанічна назва якої — собача кропива звичайна (Leonurus cardiaca). Вона є в фармакопеї, продається в аптеках. Інколи плутають м’яточник з мелісою (називають «дикою мелісою»), з м’ятою чи шандрою. Дія рослин схожа, але замінити цю рослину іншою неможливо. Вона діє краще, ніж валеріана, конвалія, собача кропива, м’ята і шандра — в ній ніби поєднана дія усіх цих рослин.
Ще від часу Чорнобильської катастрофи, коли в людей було серцебиття до 140 ударів на хвилину, тремтіли руки, щитовидка збільшувалась, нервова система була дуже збудженою, місця собі не заходили — мені допомагає набагато краще рятувати хворих в такому стані саме м’яточник чорний (Ballota nigra). Цю рослину завжди називала «серцевою кропивою», бо вона нормалізує роботу серця, оскільки заспокоює нервову систему, є надійним спазмолітичним, заспокійливим засобом. І не просто заспокоює, а ще й тонізує.
Про м’яточник мало пишуть в книжках, на відміну від собачої кропиви звичайної або п’ятилопатевої, тої ж таки валеріани, м’яти, меліси. Та його з успіхом можна застосовувати за будь-яких серцевих захворювань: стенокардії, міокардиту, кардіодистрофії. Щоб допомогти серцю, дати йому живлення — кисень та поживні речовини — зробимо настій: 1 ст. л. подрібненої рослини залити склянкою окропу, настоювати 20 хв. Вживати по третині склянки двічі на день (вранці, щоб вдень працювати спокійно, щоб нав’язливі думки не турбували, і ввечері, щоб міцно спати). Коли нервова система збуджена — приймати тричі на день по третині склянки.
Коли вже виникає депресія — стан пригнічений, серце болить або дуже часто б’ється, коле в серці чи задихається людина — тоді такий настій вживають щогодини-дві по столовій ложці. Лікарі пишуть «іпохондрія» або ставлять інші серйозні діагнози, а наші батьки в тяжкі повоєнні часи не знали седативних препаратів, а знали, що в дворі під тином росте «собача кропива» — м’яточник.
Скільки зараз людей з надто збудженою нервовою системою! Скільки матерів не сплять, бо думають про своїх синів, ладні своїм тілом захистити їх від вогню і куль! Болить, стискає материнське серце, колючка вп’ялася від серця аж до горла. М’яточник, як передусім дуже сильна седативна рослина, дуже добре допомагає від тахікардії, аритмії. Часто причиною серцевої аритмії є щитовидна залоза. В такому разі до м’яточника слід додати ще вовконіг європейський. «Зелена планета Земної» пропонує в такому випадку фітокомпозиції НОРМОСТРУМ, НЕВРОЗАН, ВАЛЕБРО.
Седативні властивості м’яточника добре діють і на жінок, і на чоловіків, додають їм працездатності. А чоловіча сила ще й зміцнюється, бо усуваються всі запалення і спазми (коли спазмує шлунок чи кишківник). Жінкам з невнормованими болючими місячними м’яточник теж допоможе.
Наші бабусі запарювали або товкли траву і прикладали її до болючих місць — суглобів, голови, попереку. Вона заспокоювала, усувала біль.
Мало в природі рослин, щоб так добре відчували людський організм і так добре діяли на нього. До того ж доступних і поширених в природі. М’яточник зараз цвіте, його можна назбирати, щоб зробити для себе заспокійливі ліки. І збирати можна доти, допоки він цвіте.
Для настою, відвару обірвати з жорсткого стебла листя з квіточками, обов’язково їх подрібнити, щоб стінки клітин зруйнувати, тоді трава віддає більше своєї сили. Якщо важко подрібнити, її можна потовкти, зім’яти в руках. Раніше в кожної господині була ковганка — така собі дерев’яна ступка. Дерев’яним же товкачиком в ній товкли, щоб зело аж сік пустило, зволожилось.
Понюхайте м’яточник, відчуйте притаманні йому ефірні олії — і потім не переплутаєте ні з м’ятою, ні з мелісою, ні з шандрою.
Не хочеться, щоб мільйони українців страждали на нервові розлади через війну, тому зараз часто раджу людям користуватись цією рослиною, пити її цілющий настій і думати про все хороше та вірити в нашу перемогу.
